Персональный сайт учителя світ. літ.

Тема: «ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СКРУДЖА ТА ЙОГО ПЕРЕРОДЖЕННЯ ЯК НАСЛІДОК ОСМИСЛЕННЯ СВОГО ЖИТТЯ»

Tess — Fri, 12 Dec 2014 09:29:30 GMT

Тема: «ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СКРУДЖА ТА ЙОГО ПЕРЕРОДЖЕННЯ ЯК НАСЛІДОК ОСМИСЛЕННЯ СВОГО ЖИТТЯ»

Мета: простежити та проаналізувати причини деградації та причини переродження Скруджа на матеріалі ІІ-ІV строфи; розвивати творчу уяву, вміння аналізувати художній образ, навички виразного читання; виховувати людяність, доброту та милосердя.

Не гроші роблять людину щасливою,
а людяність.
Ч.Діккенс
Це радісні дні – дні милосердя,
доброти, всепрощення.
Ч.Діккенс

ХІД УРОКУ:

І. Організаційна частина уроку
Звучить колядка « У Вифлиємі днесь Марія».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Слово вчителя.
Дорогі діти!
Тільки що ми прослухали колядку і з радістю подумали, що дуже скоро до нас завітає святий Миколай, а трохи пізніше – Новий рік та Різдво – свята, котрі приносять у наші душі добро, надію, очищають наші серця від зла, адже Різдво – це народження Ісуса Христа, а Ісус Христос – це любов і всепрощення.

2. Вправа. «Асоціативний ряд»
А зараз кожен із вас назве слово, яке асоціюється зі словом Різдво:
добро, любов, колядки, радість, свята вечеря, молитва, церковні дзвони, віншування колядників, сніг, мороз, ялинка, подарунки, сміх, дива і несподіванки, зірка.
Усі названі вами слова говорять про те, що ви любите Різдво і з нетерпінням чекаєте його приходу. Адже в цей день у кожній домівці панує атмосфера любові, доброти, миру та спокою. У велику силу Різдва вірив і англійський письменник Ч.Діккенс, який вважав, що саме на Різдво люди повинні замислитися над тим, чи сповнені їхні серця тією любов’ю, яку приніс на землю Син Божий. А ще письменник був упевнений, що його повість змусить побачити біди інших людей та допомогти їм.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
Сьогодні ми помандруємо зі Скруджем у просторі і часі. Ми спробуємо аналізувати все побачене і з'ясуємо, що ж трапилося зі Скруджем, чому він став таким.
Отже, тема нашого уроку:
«ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СКРУДЖА ТА ЙОГО ПЕРЕРОДЖЕННЯ ЯК НАСЛІДОК ОСМИСЛЕННЯ СВОГО ЖИТТЯ»
(СЛАЙД № )
(запис у зошити)
Наше завдання сьогодні буде провести дослідження причин деградації особистості Скруджа та дослідити мотиви його переродження.

Словник.
Деградація (франц.) - поступове виродження, занепад, рух назад.
(СЛАЙД № )

ІV. Актуалізація опорних знань.

(Клас об’єднується у групи «Гості минулого Різдва», «Гості теперішнього Різдва», «Гості майбутнього Різдва»)

1. «Мозковий штурм»
• Чому повість Ч.Діккенса називається «Різдвяна пісня у прозі»?
• У чому особливість композиції оповідання «Різдвяна пісня у прозі»?
• Чому розділи оповідання автор називає строфами?

2. Гра «Фанти».
Перед уроком учитель бере шкільні речі учнів для гри в фанти. Дістаючи з корзинки ручки, пенали, олівці учнів, учитель задає питання кожному фанту.
1. Компанія Скруджа називалась...( Скрудж і Марлей)
2. Яке свято Скрудж називає дурницею? (Різдво)
3. До Скруджа з'явилося... (три духи Різдва)
4. Першого Духа Різдва звали...(Дух Минулого Різдва)
5. Компаньйона Скруджа, чий привид явився йому перед Різдвом, звали...(Марлей)
6. Другим до Скруджа прийшов ... (Дух Теперішнього Різдва)
7. Скрудж у подорожі з третім Духом побачив...(власний похорон)
8. З одягу другого Духа Різдва вийшло двійко діточок, яких звали...(Темнота і Бідність)
9. «Тільки заради великого Свята хтось може пити за здоров'я такого скупого, злого, безжального чоловіка». Так сказала про Скруджа... (Пані Кретчитова)
10. Бідного хлопчика-каліку з родини Кретчитів звали...(Тані Тім)
11. На Різдво Скрудж наказав Бобу Кретчиту купити … (відерце вугілля).
12. Після Різдва Скрудж змінює ставлення до свого клерка Боба Кретчита і ...(підвищує заробітну плату).

3. Робота в групах. Коментоване читання фрагментів твору.
- Головний герой повісті - Скрудж. Який він? Знайти у тексті цитати, які характеризують Скруджа.
• Група «Гості минулого Різдва» - опис помешкання, де живе Скрудж.
«Він жив у тій домівці, що колись належала його покійному товаришу. Це був ряд темних кімнат у здоровенному домі, що стояв у самому кінці маленького двора, де йому було дуже тісно… Тепер цей дім був такий старий та понурий, що, окрім Скруджа, ніхто в ньому не жив… Двір був такий темний, що Скрудж хоч і звик до нього, а все ж мусив іти по ньому навпомацки»

Теорія літератури.
Інтер’єр – зображення в живописі чи літературному творі внутрішнього вигляду приміщення, в якому живуть персонажі чи відбувається дія твору.

• Група «Гості теперішнього Різдва» - опис зовнішності Скруджа та риси його характеру.
«Це був старий грішник – заздрий, жадний, твердий і гострий, як кремінь… скритний, потайний та самостійний, як той слимак.
Через холод душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщились, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли…
Холодний іній лежав у нього на голові, на бровах і на сухім підборідді. Скрудж всюди носив із собою той холод. Ніяка спека не могла зігріти Скруджа, ніякий холод не морозив його.»

• Група «Гості майбутнього Різдва» - ставлення Скруджа до людей та людей до нього
«Ніхто на вулиці, зустрівшись з ним, не спинявся, щоб привітно спитати в нього: «Як ся маєте, пане Скрудже? Коли ви зайдете до мене?» Старці ніколи не сподівалися від нього милостині, діти ніколи не питали в нього, котра година; ніхто ніколи за все його життя… не попросив його показати дорогу.
Скрудж не звертав на все те ніякої уваги. Йому навіть подобалося протовплюватися дорогами людського життя, нехтуючи людським співчуттям».

V. Застосування та розвиток літературних знань

Подорож з Духом минулого Різдва
(Група «Гості минулого Різдва»)
1. Евристична бесіда.
- Які словосполучення використовує автор, змальовуючи Духа минулого Різдва? (Дитяча постать, біле волосся, свіже обличчя, біла сорочка, блискучий пояс, літні квіти, широке пасмо світла)
- Що відчув Скрудж, коли разом із Духом минулого Різдва потрапив на сільську дорогу?
- Яким було дитинство Скруджа?
- Що було єдиною його втіхою, коли він залишався сам в школі?
- Що Скрудж любив у дитинстві, що цінував найбільше?
- Чи змінились його погляди у зрілі роки?
- Що стало найголовнішим у житті Скруджа та зробило його злим і жадібним?
- Які почуття охопили його серце, коли він побачив себе такого самотнього у стінах школи? Кого в той час він згадав?

Висновок
Саме Дух минулого Різдва допомагає з’ясувати причини деградації Скруджа. Серед них – відсутність батьківської любові, самотність. Єдиною метою життя стали гроші, і мрійливий хлопчик перетворився на черствого, жорстокого скнару.

Чи відбулися зміни в душі героя після зустрічі з Духом минулого Різдва? Які?( «Родинні почуття», «милосердя»)

Подорож з Духом теперішнього Різдва
(Група «Гості теперішнього Різдва»)
1. Евристична бесіда
• Які словосполучення використовує автор, змальовуючи Духа теперішнього Різдва? (Добре обличчя, веселий голос, ласкаве серце, очі блищали, прихильність до вбогих.)
• Що дізнався Скрудж від Духа теперішнього Різдва?
• Як святкувала Різдво родина Кретчитів? Чи була ця сім’я щасливою?
• Прокоментуйте думку Скруджа: «Подумайте собі тільки! Боб брав усього 15 шилінгів на тиждень, - і, незважаючи на це, Дух Різдва поблагословив його маленьку домівку»
• Чи змінив Скрудж своє ставлення до Боба Кретчита після того, як познайомився з його сім’єю?
• Як святкував Різдво Фред?

2. Висновок.
Саме Дух теперішнього Різдва намагався показати, що насправді є найціннішим в житті людини. Скрудж зрозумів, що його багатство ніщо в порівнянні з тими цінностями, якими володіють бідні люди. Лід у його душі продовжує танути.
Якими духовними цінностями збагачується герой після подорожі з Духом теперішнього Різдва?
( «взаємоповага», «доброта», «любов», « співчуття», « людяність»)

Подорож з Духом майбутнього Різдва
(Група «Гості майбутнього Різдва»)
1. Евристична бесіда
• З якою метою у творі з’являється Дух майбутнього Різдва?
• Що нагадує вам «примара величезного зросту, покрита чорною шатою», яка сповняла душу Скруджа жахом?
• Хто і з якою метою приходить до квартири Скруджа після його смерті?
• В якому епізоді ми бачимо остаточне переродження Скруджа?
• Які висновки зробив герой?
2. «Ланцюжок помилок Скруджа».(Запис у зошит).
Які помилки здійснив Скрудж у своєму житті, що привели його до деградації?

Дослідження № 1.
- Що для Скруджа було найголовніше? (Гроші).
- Чи приносили вони йому щастя?
(Ні. «Один, як перст, на всьому білому світі» - такий сумний висновок минулого).
Висновок: Помилка перша:ЖАГА ДО ГРОШЕЙ (СЛАЙД № )

Дослідження № 2
- Як він поводився зі своїми грошима?
(Економив на всьому і на всіх, нічого не дозволяв навіть собі).
- Яке слово для Скруджа було «найлиховіснішим»? (щедрість).
- Які ланцюги скував Скрудж для себе за життя? (жадібність, жорстокість).
Висновок: Помилка друга:ЖАДІБНІСТЬ. (СЛАЙД № )

Дослідження № 3
- Чи вірне моє твердження: «Скрудж хоч і жадібний, але перед Різдвом завжди допомагав бідним, давав гроші тим, хто просить». («Ні»).
- Як він ставиться до оточуючих? Знайдіть підтвердження з тексту.
Висновок: Помилка третя:БАЙДУЖІСТЬ ДО ОТОЧУЮЧИХ.(СЛАЙД № )

Дослідження № 4.
- Племінник Скруджа Фред сказав: «Але ж те зло, що він робить, карає його самого».
Чи погоджуєтесь ви з цим?
- Підтвердіть словами з тексту, що Скрудж був жорстоким.
Висновок: Помилка четверта:ЖОРСТОКІСТЬ У СТОСУНКАХ. (СЛАЙД № )

Дослідження № 5.
- Як Скрудж відноситься до свого племінника?
- Чи є у повісті люди, яких він любив?
- Чи були у нього друзі, кохана?
Висновок: Помилка п'ята: ЗРАДА У КОХАННІ, ДРУЗІВ.(СЛАЙД №)

Дослідження № 6:
- Чи здійснилася мрія Скруджа стати багатим? (Так).
- Чи став герой щасливим у теперішньому житті? (Ні. Він багатий, але самотній).

Висновок: Втрата людських почуттів привела до деградації.
САМОТНІСТЬ.

Результат ДЕГРАДАЦІЯ.(СЛАЙДИ №)

Слово вчителя.
Отже, ми з вами дослідили і побачили шлях Скруджа до самотності. Я сподіваюсь, що у вашому житті ви ніколи не підете цим шляхом.

3. Складання схеми «Шлях Скруджа до щастя»
(СЛАЙД № )

Коментар до схеми.
На початку твору ми мали чорне, скам'яніле серце головного героя.
Скам'яніле від душевного холоду, воно було здатне на вияв лише негативних рис: похмурість, жадібність, жорстокість.
Очищення від зла, що панувало в його душі, відродило і серце героя.
Під впливом різдвяної подорожі воно стало здатним на добро, милосердя, співчуття, щедрість, людяність. І тільки тепер Скрудж відчув себе щасливим.

VI. Робота з епіграфами уроку.
Слово вчителя.
А Ч.Діккенс прийшов до геніального висновку, який зашифрований на слайді.(СЛАЙД № )
Розгадайте, який вислів Діккенса зашифровано на слайді.
(Не гроші роблять людину щасливою, а людяність.)

Саме ці слова я взяла епіграфом до уроку. Переродження Скруджа відбувається під час Різдва - світлий період Добра і Радості. І не дивно, що саме в ці дні, за словами самого Ч. Діккенса « принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і тяжкі перепони». Сам письменник дуже любив це свято і так писав про нього: «Це радісні дні – дні милосердя, доброти, всепрощення , це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчазної згоди, вільно розкривають одне одному серця і бачать у своїх ближніх, - навіть у тих хто не має ні грошей , ні долі, - таких самих людей, як вони самі.»
Скрудж зумів стати щасливою людиною, бо зумів змінитися. Пам'ятайте, людина завжди може змінитися. Тож поспішайте творити добро і вірте в те , що все і всі зміняться на краще, особливо в різдвяну ніч.

2. Вправа «Сенкан»
(Група «Гості минулого Різдва») (Група «Гості теперішнього Різдва»)

Скрудж Скрудж
Заздрісний, скупий Жорстокий, жадібний
Нехтує, працює, ненавидить Наглядає, гнівається, проганяє
Герой носить з собою холод Герой ненавидить Різдво і людей
Жмикрут Скнара

(Група «Гості майбутнього Різдва»)

Скрудж
Ласкавий, веселий
Радіє, перероджується, допомагає
Шанує у своєму серці Різдво
Людина

3. Слово вчителя.
Подорож Скруджа закінчилася, і сонячного різдвяного ранку герой подивився на світ новими очима. Ебенезер зрозумів, що сенс людського життя не в багатстві, а в тому, щоб творити добро, жити з людьми і для людей, дарувати їм радість і любов. «Тепер я вже не той чоловік, що був раніше. Я шануватиму у своєму серці Різдво і думатиму про нього цілий рік. Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім. Усі три Духи будуть завжди зі мною. Я не забуду їхньої науки», - таку обіцянку дає герой і дотримує свого слова.

4. Вправа «Гронування»
Вживає пестливі слова

Має веселий і ласкавий вигляд

Спілкується з Фредом

Жертвує велику суму грошей для бідних

Підвищує платню Бобу

Дарує індичку Бобу Кретчиту

Турбується про Тайні Тіма

Іде до церкви

Привітний до дітей і старців

Добрий друг, господар, людина

VІІ. Підсумок уроку
1. Слово вчителя
Саме в різдвяну ніч Скрудж врятував душу від вічних страждань, повернувся до християнських цінностей. Різдвяній зірці вдалося розтопити лід його душі та відродити почуття в його холодному серці. Святкова ялинка засяяла такими чудовими прикрасами, а на душі у нас стало легко і радісно: народилась нова людина. Отож, вірте в дива! Чекайте Різдва. Творіть добро. Нехай над кожним з вас буде Боже благословення, його любов та ласка.
2. Вправа «Незакінчені речення»
«Різдвяна пісня в прозі» змусила мене задуматися над…
Людина буде щасливою тоді…
Збагачення і жадібність не приносять щастя тому, що…

VІІІ. Домашнє завдання
Дібрати матеріал про традиції святкування Різдва в Англії, США, Україні.

Суд над Печориным

Tess — Mon, 19 May 2014 14:29:01 GMT

$CUT$ ?Тема: Суд над Печориным. По главе “Бэла” из произведения М.Ю.Лермонтова “Герой нашего времени”.
Цели:
Получить первое представление о герое этого произведения, разобраться в его поступках.
Использовать в сценарии межпредметные связи с историей, правом, обществознанием.
Повысить культуру поведения, отношений, речи. Расширить кругозор учащихся, их творческие и актерские способности.
Тип урока: урок новых знаний
Форма урока: урок – суд
Оборудование: портрет писателя, иллюстрации художников к произведению “Герой нашего времени”, таблички на столах, детали костюмов для образов (эполеты, ленты…)
Ход урока
Учитель: Сегодня мы снова говорим о творчестве М.Ю.Лермонтова. Продолжаем знакомство с его романом “Герой нашего времени”. Цель сегодняшнего урока: получить первое представление о герое этого произведения и попытаться разобраться в его поступках. Урок будет необычным. Для его проведения ребята получили индивидуальные самостоятельные задания. Каждый из учеников самостоятельно интерпретирует текст первой главы “Бэла”. Как это у нас получится, будем судить в конце урока.
Это будет модельный семинар в форме суда.
Знакомьтесь:
Секретарь –
Обвиняемый –
Прокурор –
Адвокат –
Свидетели –
Судья –
Секретарь: Встать! Суд идет! (Входит судья, все встают)
Судья: Прошу всех сесть…. Слушается дело господина Печорина Григория Александровича по обвинению его в гибели Бэлы и ее семьи.
Встаньте, обвиняемый. Вы поняли, в чем Вас обвиняют?
Обвиняемый: Да, ваша честь!
Судья: Слово предоставляется обвинителю-прокурору (представление, фамилия, имя, отчество уч-ся)
Прокурор: Господин Печорин! Вы обвиняетесь в том, что заставили, играя на чувствах Азамата, похитить черкешенку Бэлу, угнать коня Казбича Карагеза, что послужило основой и для гибели отца Азамата и Бэлы, так как Казбич подумал, что отец был в сговоре с сыном и убил отца. Покорив Бэлу, Вы затем разлюбили ее и разбили ее сердце. Ваши поступки послужили тому, что она была ранена и умерла. Вы вторглись в жизнь семьи Бэлы и в жизнь Казбича, разрушив ее. Вы заслуживаете наказания.
Судья: Спасибо! Слово предоставляется адвокату.
Адвокат: Ваша честь, прошу заслушать обстоятельства этого дела и разобраться в нем. Прошу допросить свидетеля штабс-капитана Максима Максимовича.
Судья: Будьте добры пригласите в зал заседания суда свидетеля Максима Максимовича. (Секретарь приглашает в зал заседания суда свидетеля М.М.) М. М., пройдите к кафедре и распишитесь об ответственности за дачу заведомо ложных показаний.
Вы считаетесь в третьем линейном батальоне, штабс-капитаном? Что Вы скажите об обстоятельствах этого дела?
М. М.: Раз осенью в крепость за Тереком, где я стоял с ротой, с транспортом, с провиантом пришел молодой человек лет 25. Он был такой тоненький, беленький, мундир был такой новенький. Его звали Григорием Александровичем Печориным. Славный малый, только немножко странен. Вот, например, в дождик, в холод, целый день все на охоте иззябнут, устанут, а ему ничего, а в другой раз сидит у себя в комнате, ветер пахнет, уверяет, что простудился, ставнем стукнет, он вздрогнет и побледнеет. Да, с большими странностями, и должно быть, богатый человек, сколько у него разных дорогих вещей. Наделал он мне хлопот, не будь, тем помянут.
Судья: О каких хлопотах Вы говорите? Расскажите подробнее.
Адвокат: (просит)
Ваша честь, об этом расскажет другой свидетель. Пригласите Азамата.
Судья: Будьте добры, пригласите в зал заседания суда свидетеля Азамата. (Секретарь приглашает в зал заседания суда свидетеля Азамата). Представьтесь. Кто Вы? Распишитесь об ответственности за дачу заведомо ложных показаний.
Азамат: Я сын мирного князя. Мне 15 лет. Я каждый день ездил в крепость. Я проворный, шапку на скаку из ружья стреляю. Очень люблю деньги. Раз даже за червонец приволок Печорину из отцовского стада лучшего козла.
Адвокат: Расскажите по существу, как познакомился Печорин с твоей сестрой?
Азамат : Отец отдавал старшую дочь замуж и пригласил на свадьбу русских из крепости. Мы, чеченцы, отчаянные башки. Как напьемся бузы, так и пошла рубка. А на свадьбе у нас так танцуют: девки и молодые ребята становятся в две шеренги, одна против другой, хлопают в ладоши и поют. Вот так и познакомился этот господин с моей сестрой. Она подошла и пропела ему комплимент. Этот урус потом не сводил с нее глаз.
Судья: Вопросы к свидетелю есть? Прошу пройти в зал заседания.
Прокурор: Господин Печорин, расскажите, что Вы совершили.
Обвиняемый: Ничего особенного. Мне Максим Максимович рассказал о том, что Азамат уговаривал Казбича продать ему его замечательного скакуна Карагеза, а взамен для Казбича похитить свою сестру Бэлу. И с тех пор я, как только в крепости появлялся Азамат, всячески расхваливал этого скакуна, дразнил Азамата. А потом предложил ему помочь достать этого скакуна, если он за это привезет мне Бэлу.
Прокурор: Вы не считаете, что поступили подло по отношению и к Казбичу, и Азамату, и ко всей его семье?
Обвиняемый: Да это же в обычаях горцев – воровать коней и невест, платить калым за невесту.
Судья: Прошу сесть обвиняемый.
Прокурор: Я прошу вновь допросить свидетеля Азамата.
Судья: Свидетель Азамат расскажите, что произошло дальше.
Азамат: Я сдержал свое слово. Ночью мы встретились с этим урусом. Я похитил сестру, руки и ноги связал, закутал в чадру и передал ему. А на следующий день, когда Казбич пригнал десяток баранов на продажу, урус его отвлек, а я угнал его Карагеза. А за это Казбич ударом кинжала убил моего отца. Виноват урус.
Прокурор: Ваша честь, прошу вновь допросить свидетеля М. М.. Пусть расскажет, что происходило в крепости после похищения Бэлы.
Судья: М. М. пройдите к кафедре.
М. М.: Славная была девочка Бэла. Я к ней так привык, как к дочери, и она меня любила. Она, бывало, нам поет песни, иль пляшет лезгинку. А уж как плясала. Григорий Александрович наряжал ее как куколку, холил и лелеял, и она у нас похорошела. Мы долго ей не говорили про смерть отца, пока она не привыкла к своему положению. Месяца 4 все шло как нельзя лучше. Но вдруг Печорин стал задумываться и пропадать на охоте. А Бэла стала такая бледненькая и печальная.
Адвокат: Прошу заслушать показания обвиняемого Печорина.
Судья: Обвиняемый Печорин, что Вы можете сказать по этому поводу?
Обвиняемый: Когда после похищения , ко мне пришел штабс-капитан, я же сказал ему, что она мне нравиться, что если я отдам Бэлу отцу, он же продаст ее. А она моя , потому что она никому не будет принадлежать, кроме меня. Я каждый день дарил ей что-нибудь. Ах, что не сделает женщина за цветную тряпочку. Я любил ее, называл ее моя пери, убеждал ее в том, что аллах для всех племен один и тот же, и если он позволяет мне любить тебя, отчего же он запретит тебе платить мне взаимностью. Единственное в чем я виноват, так это в том, что заключил пари с М. М., и тем самым поторопил события, сказав Бэле, что если она не полюбит меня, я уеду и наверно, недолго буду гоняться за пулей или ударом шашки, что она свободна. Вот тогда она мне и ответила взаимностью.
Судья: Есть вопросы к обвиняемому? Прошу садиться.
Прокурор: Я прошу заслушать свидетеля штабс-капитана М. М.. Расскажите подробнее об окончании этого дела, ведь Вы были свидетелем тех событий.
Судья: М.М , что у Вас еще есть добавить по этому поводу?
М.М.: Месяца через 4-ре я заметил, что отношения Печорина к Бэле изменились. Он стал часто исчезать на охоте. Она плакала и жаловалась, что Печорин разлюбил ее. Я уговаривал ее, часто водил на вал, чтобы она развеялась. Мне было досадно, что он переменился к этой бедной девочке. Его обращение стало холодно, ласкал он ее редко. Она заметно начинала сохнуть, личико ее вытянулось, большие глаза потускнели. Я вызвал на объяснение Печорина, но это не помогло. И однажды, когда мы с Печориным уехали на охоту на кабана, Бэла одна пошла на вал и ее похитил Казбич. Мы погнались за ним. Печорин выстрелил, и пуля перебила заднюю ногу лошади. Казбич соскочил и занес над Бэлой кинжал, медлить было нечего, я выстрелил, верно, пуля попала ему в плечо, когда дым рассеялся, то на земле лежала Бэла. Казбич ударил ее в спину и скрылся. Мы перевязали рану и увезли ее в крепость. Бэла долго мучилась, но умерла. Перед смертью она очень печалилась, что она не христианка, и что на том свете ее душа никогда не встретится с душою Григория Александровича. Мы не смыкали глаз, не отходили от ее постели. Нет, она хорошо сделала, что умерла. Ну, что бы с ней сталось, если б Григорий Александрович ее покинул? А это бы случилось рано или поздно.
Адвокат: А что Печорин? Ведь он переживал или нет?
М.М.: Печорин был долго нездоров, похудел, бедняжка, только никогда с этих пор мы не говорили о Бэле, я видел, что это ему неприятно.
Адвокат: Вот видите, Ваша честь, Печорин любил Бэлу и страдал. А то, что случилось, это все случайные обстоятельства.
Судья: Еще есть свидетели этого обстоятельства? Тогда приступаем к прению сторон. Слово для обвинения предоставляется прокурору.
Прокурор: Я все сказал в начале заседания и заслушав все обстоятельства дела, считаю, что господин Печорин виновен и заслуживает наказания.
Судья: Слово для защиты я предоставляю адвокату.
Адвокат: Я хотел сказать, Ваша честь, что у него несчастный характер: воспитание ли его сделало таким, бог ли так его создал; не знаю; знаю только то, что если он причиною несчастия других, то и сам не менее несчастлив. В первой его молодости, с той минуты, когда он вышел из опеки родных, он стал наслаждаться бешено всеми удовольствиями, которые можно достать за деньги, и, разумеется, удовольствия эти ему опротивели. Потом пустился в большой свет, и скоро общество ему также надоело; влюблялся в светских красавиц и был любим, – но их любовь только раздражала его воображение и самолюбие, а сердце осталось пусто…. Он стал читать, учиться, науки также надоели; он видел, что ни слава, ни счастье от них не зависят нисколько, потому что самые счастливые люди – невежды, а слава – удача, и чтоб добиться ее, надо только быть ловким. Тогда ему стало скучно…. Вскоре его перевели на Кавказ: это самое счастливое время в его жизни. Он надеялся, что скука не живет под чеченскими пулями, – напрасно: через месяц он так привык к их жужжанию и к близости смерти, что, право, обращал больше внимания на комаров, – и ему стало скучнее прежнего.
– Слово для защиты я передаю господину Печорину. Он решил сам вам все объяснить, а вы, Ваша честь, господа присутствующие, решите, виноват он или нет.
Судья: Слово для защиты предоставляется подсудимому господину Печорину.
Обвиняемый: Когда я увидел Бэлу в своем доме, когда в первый раз, держа ее на коленях, целовал ее черные локоны, я, глупец, подумал, что она ангел, посланный мне сострадательной судьбою…. Я опять ошибся: любовь дикарки немногим лучше любви знатной барыни; невежество и простосердечие одной так же надоедают, как и кокетство другой. Если вы хотите, я ее еще люблю, я ей благодарен за несколько минут довольно сладких, я за нее отдам жизнь, только мне с нею скучно… Глупец я или злодей, не знаю; но то верно, что я так же очень достоин сожаления, м. б. больше, нежели она: во мне душа испорчена светом, воображение беспокойное, сердце ненасытное; мне все мало, к печали я так же легко привыкаю, как к наслаждению, и жизнь моя становится пустее день ото дня; мне осталось одно средство; путешествовать. Как только будет можно, отправлюсь, – только не в Европу, избави боже! – поеду в Аравию, в Индию, – авось где-нибудь умру на дороге!
Судья: Итак, суд удаляется для принятия решения! (Судья уходит)
Судья: Господин прокурор, господин адвокат, господа свидетели! Заслушав обстоятельства этого дела и показания подсудимого ,суд считает Печорина Григория Александровича виновным в гибели Бэлы и ее семьи, но не выносит никакого наказания, потому что: “Лучшее наказание – в нем самом. Человека, не способного любить и радоваться жизни, только пожалеть стоит”.
Учитель: Ребята основная часть урока закончена, но мне бы хотелось услышать ваше мнение. Прав ли был судья, признав виновным Печорина, но не вынес никакого наказания? (Обращаясь к аудитории).
– Спасибо ребята, за урок, вы сегодня хорошо поработали. Думаю произведение вас заинтересовало, и вы с удовольствием его прочитаете.

Джек Лондон "Любов до життя"

Tess — Wed, 12 Mar 2014 19:26:17 GMT

$CUT$ Тема. Джек Лондон «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації.
Мета: поглибити знання учнів про творчість Джека Лондона, допомогти зрозуміти зміст твору, сильний характер головного героя;
розвивати навички аналізу художнього тексту та уміння висловлювати власну точку зору;
виховувати любов до життя, уміння боротись за своє життя, навчити виживати в екстремальних ситуаціях.

ХІД УРОКУ

Людину, яка не здається,
перемогти не можна.
Е.Хемінгуей

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.
«Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди».
«Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».
Про що вони думали? Що згадували? На що сподівалися? Можливо, вони згадували, як важко, крупинку за крупинкою довгими місяцями , а, може, і роками видовбували золото на берегах стрімких і холодних північних річок Аляски?
А, може, вони уявляли , як повернуться з мішечками , набитими зернистим золотом-піском і самородками, на батьківщину, у Каліфорнію , і заживуть у достатку? Можливо….

Але шлях додому був тривалий, важкий і небезпечний. Та вони обов’язково його подолають. Двоє чоловіків миля за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей….
Природа – дуже сильний суперник людини, перемогти її не просто!

Якою має бути людина, яка відважиться вступити у двобій із суворою природою північного краю, і що допоможе їй перемогти?

Я запрошую обговорити це питання на теоретичному занятті у Школі виживання, де я у ролі досвідченого тренера, а ви у ролі здібних і кмітливих вихованців цієї школи аналізуватимемо оповідання Джека Лондона «Любов до життя».

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Тема нашого заняття «Сильний людський характер в екстремальній ситуації». Розглянувши конкретну історію, ми створимо 6 основних правил поведінки людини в екстремальній ситуації, які допоможуть їй вижити. А в кінці уроку дасте відповідь Хемінгуею, чи погоджуєтесь ви з його думкою: «Людину, яка не здається, перемогти не можна».

ІV. Актуалізація опорних знань.
Перевірка засвоєння змісту оповідання «Любов до життя» / метод «Порушена послідовність»/ .

Завдання: розташувати пункти плану відповідно змісту твору.
1. «Зрада Біла»
2. «Боротьба з голодом»
3. «Поєдинок з вовком»
4. «Зустріч з ведмедем»
5. «Фінал життя Білла»
6. «На китобійному судні»

- Який епізод з твору справив на вас найбільше враження? Чим саме було викликане ваше хвилювання?

Сюжетний ланцюжок
Головний герой разом зі своїм товаришем відправився на пошуки золота. - По дорозі назад у них закінчилися запаси їжі і патрони. – Безіменний герой, переходячи через струмок, підвернув ногу. - Білл не допоміг, кинув його і пішов далі один. – Безіменний герой, пересилюючи біль, пішов слідами свого товариша. - Декілька днів він йшов по потрібній дорозі. Але сил залишалося все менше і менше. Він постійно думав про їжу. Йому зустрічалися олені, але він не міг їх убити — не було патронів. Одного разу він трохи не упіймав куріпку голими руками, але вона вирвалася; залишивши тільки у нього в руці три пера. З кожною новою невдачею він все більше і більше падав духом, але потім знаходив в собі сили продовжити шлях. Він живився усім, що попадеться: болотяними ягодами, цибулинами очерету. Усім, що хоч якось могло допомогти йому вижити. Кілька разів йому вдалося упіймати маленьких піскарів. - Одного разу йому зустрівся ведмідь. Страх того, що звір задере його, надав йому сили. Він встав з ножем в руках, подивився ведмедеві прямо в очі і заричав на нього. І той не торкнув його. - Незважаючи на усі муки, він продовжував боротися за своє життя. – Зустріч з вовком. - Герой рятується: після дуелі з вовком він доповзає до річки, де його підбирає китобійне судно.

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

• Поясніть слово «екстремальний».

Словникова робота.
Екстремальний (франц.) – дуже значний, надзвичайний за своїм виявом, силою, величиною.

Завдання
Доведіть, що ситуація, в яку потрапив герой оповідання Джека Лондона «Любов до життя», була екстремальною. (Зрада товариша, ушкоджена нога, відсутність продуктів харчування, відсутність патронів, небезпечний і довгий шлях).

Слово учителя
Ми знайомимося з героями оповідання у момент зради одного з них. Білл залишає товариша, який підвернув ногу, і з цього моменту герої долають шлях через північну пустелю самостійно. Ми дуже мало знаємо, як ішов зрадник Білл. Це можна лише уявляти. Але ми знаємо одне напевно: Білл ішов дорогою смерті. Ми оберемо з вами дорогу життя і пройдемо нею разом з безіменним героєм, щоб навчитися у нього таємницям виживання. А потім спробуємо скласти формули «перемоги героя» та «поразки Білла».
Чи можна сказати, що з самого початку героя супроводжує одне прагнення – вижити? Але щоб вижити, він повинен був боротися і перемагати. З’ясуємо цей момент і створимо робочу схему.

Створення робочої схеми

Прагнення героя вижити:

Перемогти страх самотності.
Перемогти холод.
Перемогти голод.
Перемогти хижих звірів.
Перемогти самого себе.

Робота з текстом оповідання. Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах» (в зошиті)

Боротьба зі страхом самотності

• Чому після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно подолати північну пустелю неможливо).
«Він присів навпочіпки посеред мутного струмка, немов безкрайня пустеля тиснула його своєю незламною силою, пригнічувала своїм страшним спокоєм. Він затремтів, як у лихоманці, і його рушниця з плескотом впала в воду. Це змусило його схаменутися. Він пересилив свій страх, зібрався з духом і, опустивши руку у воду, намацав рушницю, потім пересунув тюк ближче до лівого плеча, щоб тяжкість менше тиснула на хвору ногу, і повільно і обережно пішов до берега, морщачись від болю».

• Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була досить тяжкою, без набоїв? (Рушниця – це надія на врятування).
• Доведіть, що надія рятує героя від відчаю і допомагає перемогти.

«Залишившись один, він не збився зі шляху. Він знав, що ще трохи - і він підійде до того місця, де сухі смереки та ялини, низенькі й хирляві, оточують маленьке озеро Тітчіннічілі, що на місцевій мові означає: "Країна Патичків ". А в озеро впадає струмок, і вода в ньому не каламутна. По берегах струмка росте очерет - це він добре пам'ятав, - але дерев там немає, і він піде вгору по струмку до самого вододілу. Від вододілу починається інший струмок, що тече на захід; він спуститься по ньому до річки Диз і там знайде свою схованку під перевернутим човником, заваленим каменями. У схованці заховані патрони, гачки і волосіні для вудок і маленька мережа - все потрібне для того, щоб здобувати собі прожиток. А ще там є борошно - правда, небагато, і шматок грудинки, і боби.
Білл почекає його там, і вони удвох спустяться по річці Діз до Великого Ведмежого озера, а потім переправляться через озеро і підуть на південь, все на південь, - а зима буде наздоганяти їх, і бистрину в річці затягне льодом, і дні стануть холодніше, - на південь, до якої-небудь факторії Гудзонової затоки, де ростуть високі, потужні дерева і де скільки хочеш їжі.
Ось про що думав подорожній з трудом пробираючись вперед. Але як не важко було йому йти, ще важче було запевнити себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля схованки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, - залишалося тільки лягти на землю і померти.»

ВИСНОВОК. Правило № 1. Не втрачай надію!

Боротьба з холодом
• Розкажіть, як герой беріг свої сірники.
«Ще не стемніло, і в сутінковому світлі він став нишпорити серед каміння, збираючи клаптики сухого моху. Набравши цілий оберемок, він розвів багаття - тліюче, димне багаття – і поставив на нього казанок з водою.
Він розпакував тюк і перш за все порахував, скільки у нього сірників. Їх
було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перераховував три рази. Він
розділив їх на три купки і кожну загорнув у пергамент; один згорток він
поклав у порожній кисет, інший - за підкладку зношеної шапки, а третій -
за пазуху. Коли він виконав все це, йому раптом стало страшно; він
розгорнув всі три згортки і знову перерахував. Сірників було як і раніше
шістдесят сім».
• Що значить вогонь для мандрівника? (Це можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води, багаття – це порятунок від хижих звірів).

ВИСНОВОК. Правило № 2. Зберігати вогонь!

Боротьба з голодом
«Нога у нього отерпнула, він став кульгати сильніше, але ця
біль нічого не значила в порівнянні з болем у шлунку. Голод мучив його
нестерпно. Біль все гризла та гризла його, і він вже не розумів, у яку
сторону треба йти, щоб дістатися до країни Патичків».

• Як бореться герой із голодом? (Шукає і їсть болотяні ягоди, намагається упіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі, їсть цибулинки рогозу. «Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю». Пізніше висмокчує та гризе кістки молодого оленя).
• Як у пошуках їжі проявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не відступає, не опускає руки, добивається свого)
• Чому він примушує себе їсти навіть тоді, коли не відчуває гострого почуття голоду? (Чоловік усвідомлював: щоб вижити, треба їсти.)

ВИСНОВОК. Правило № 3. Щоб вижити, треба їсти.

Боротьба з хижими звірами
У природі існує такий закон: виживає сильніший. Людина – частина природи.
• Як цей закон розкривається у творі?
• З якими хижими звірами зустрічається герой?
• Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте.

«Він випростався на весь зріст як можна солідніше, вихопив ніж і подивився ведмедеві прямо в очі. Звір незграбно ступив уперед, піднявся на диби і загарчав. Якби чоловік кинувся бігти, ведмідь погнався б за ним. Але людина не рушила з місця, осмілівши від страху, вона теж загарчала, люто, як дикий звір, виражаючи цим страх, який нерозривно пов'язаний з життям і тісно сплітається з його найглибшими. коренями. Ведмідь одступив убік, погрозливо гарчав, в переляку перед цією таємничою істотою, яка стояла прямо і не боялося його».

• Чому вовки обминали його? («Вовки по двоє і по троє знай перебігали йому дорогу. Але вони не підходили близько. Їх було не так багато; крім того, вони звикли полювати за оленями, які не чинили їм опір, а ця дивна тварина ходила на двох лапах, і либонь, дряпається і кусається»).
• Чому хижі звірі сприймали героя як «дивну», «загадкову» істоту, яка буде дряпатись і кусатись? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу).
• Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).

ВИСНОВОК. Правило № 4. Не показувати страх перед хижими звірами. Не тікати! Людина сильніша за хижого звіра!

Боротьба з самим собою.

Як ви думаєте, герою просто було відмовитись від золота, яке він з такою впертістю ніс? Чи відразу він це зробив? Зачитайте.

«Ще одна ніч, і на ранок, напоумившись нарешті, він розв'язав ремінець, стягуючий шкіряний мішечок. З нього жовтою цівкою посипався великий золотий пісок і самородки. Він розділив золото навпіл, одну половину сховав на видному здалеку виступі скелі, загорнувши в шматок ковдри, а іншу всипав назад в мішок».
«До полудня він зовсім вибився з сил. Він знову розділив золото, цього разу просто висипавши половину на землю. До вечора він викинув і іншу половину, залишивши собі тільки обривок ковдри, бляшане відерце й рушницю».

• Чи можна вважати відмову героя від золота проявом його сили?
(Торбинка із золотом – це надзвичайно цінна річ, вона здобута тяжкою та тривалою працею. В ній була, можливо, його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото – це великі можливості для людини. Відмовитись від золота могла лише сильна людина).

• Торбинка із золотом «була невелика..., та важила 15 фунтів – це приблизно 7 кг. Чому герой викинув золото і залишив «решту речей», а не навпаки? Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр?
(Ці речі для героя мають більшу цінність, ніж золото. Вони можуть допомогти йому зберегти життя).

ВИСНОВОК. Правило № 5. Найбільша цінність людини – життя. Відмовся від усього, що заважає боротися!

Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті

Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте епізод зустрічі героя з кістками Білла.

Після полудня він натрапив на слід. Це був слід іншого чоловіка, який не йшов, а плентався навкарачки. Він подумав, що це, можливо, слід Білла, але подумав мляво і байдуже. Йому було все одно. По суті, він перестав будь-що почувати і хвилюватися. Він вже не відчував. болю.
Шлунок і нерви немов дрімали. Однак життя, ще жевріло в ньому, гнало його вперед. Він дуже втомився, але життя в ньому не хотіло гинути; й тому, що воно не хотіла гинути, чоловік все ще їв болотяні ягоди й пічкурів,пив окріп і стежив за хворим вовком, не спускаючи з нього очей.
Він ішов слідом іншого чоловіка, того, який тягнувся навкарачки, і скоро побачив кінець його шляху: обгризені кістки на мокрому моху, що зберіг сліди вовчих лап. Він побачив туго набитий мішечок з оленячої шкіри - такий же, який був у нього, - розірваний гострими зубами. Він підняв цей мішечок, хоча його ослаблі пальці не в силах були утримати таку тяжкість. Білл не кинув його до кінця. Ха-ха! Він ще посміється над Біллом. Він залишиться живий і візьме мішечок на корабель, який стоїть посеред відблискуючого моря. Він засміявся хрипким, страшним сміхом, схожим на каркання ворона, і хворий вовк вторив йому, понуро підвиваючи. Людина одразу замовкла. Як же він буде сміятися над Біллом, якщо це Білл, якщо ці біло-рожеві, чисті кістки - все, що залишилося від Білла?
Він відвернувся. Так, Білл його кинув, але він не візьме золота і не стане смоктати кістки Білла. А Білл став би, будь Білл на його місці, розмірковував він, тягнучись далі.

• Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав золото).
• Доведіть, що втративши все, герой зберіг дві найголовніші речі: силу духу, яка не скорялася смерті, і людську сутність. (Сила духу: не здавався, чіплявсі за життя, напівживий повз до корабля, переміг хворого вовка. Людська сутність: «Так, Білл його кинув, але він не візьме золота і не стане смоктати кістки Білла. А Білл став би, будь Білл на його місці, розмірковував він, тягнучись далі» Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, бо не втрачає людської сутності).
• Який вчинок Білла свідчить про те, що він втратив людську сутність? (Залишив друга у біді).
• Заради чого він пішов на зраду? (Щоб врятуватися самому і зберегти золото).

Так, Білл поставив на перше місце золото і програв.

ВИСНОВОК. Правило № 6. Бережи людську сутність!

Підсумок заняття в «Школі виживання»

• Звертання до епіграфа: Людину, яка не здається, перемогти не можна. Е.Хемінгуей

• Чи переміг герой?

Складання формул «перемоги героя» та «поразки Білла»

Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу.
Поразка Білла = «звіряча» сутність + любов до золота + слабкість духу.

Висновок. Людина як істота наділена свідомістю, мусить не піддаватися тиску обставин, знаходити вихід із будь-якого, навіть найскрутнішого становища, тому що життя цього варте.

V. Підсумок уроку.

Бесіда:
• Які якості характеру не дали героєві загинути? (Сміливість, упертість, сила духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя)

«Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею».

• Чому, на вашу думку, автор не дав імені своєму героєві? (Він утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання, людства, яке у двобої з природою відстоює своє право на існування)
• Який із варіантів перекладу оповідання – «Жага до життя» чи «Любов до життя»? – здається вам таким, що більш влучно розкриває головну думку твору? (Любов – внутрішній духовний потяг до чого чи до кого-небудь. Жага – надзвичайно сильне бажання, пристрасне прагнення, почуття).

Слово вчителя.
Послухаємо пісню Володимира Висоцького «Пісня про друга». Слухаючи пісню, ви повинні подумати над такими запитаннями:
- Як ця пісня перегукується з твором?
- Про які два шляхи говорить Висоцький?

Мікрофон
o Сьогодні на уроці я зрозумів…
o Мені було цікаво дізнатися…
o Я навчився…
o Я хотів би…

Заключне слово вчителя:
У житті будь-хто може опинитися у екстремальній ситуації, коли знаходишся на межі життя і смерті. І тоді головне знайти у собі сили вистояти і перемогти, як це зробив головний герой оповідання Джека Лондона «Жага до життя».

Закінчити урок я хочу цитатою з оповідання :
«Життя-дивна річ … Чому в нас така жага до життя? Адже життя - це гра , з якої людина ніколи не виходила переможцем. Жити – це означає тяжко страждати , поки не підкрадеться до нас старість, - і тоді ми опускаємо руки на холодний попіл остиглих вогнищ. Жити важко, але ми любимо життя й ненавидимо смерть…. »

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.
Завдання на вибір:
1) Підготувати усну відповідь на питання «Чого я навчився у героя оповідання Дж. Лондона «Любов до життя»?
2) Скласти сенкани на тему «Життя», «Безіменний герой».
3) Написати твір–есе «Думки вовка або Білла в останні хвилини життя».

Використані джерела:

 Джек Лондон “Любов до життя”
 І.Хроменко “Що врятувало безіменного героя від неминучої смерті?”
 А.В.Хорошилова Усі уроки зарубіжної літератури, 6 кл.
 В.П.Тіторенко “Джек Лондон «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації”.
 Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.
 http://images.yandex.ua

Образ Воланда та його почту

Tess — Sat, 16 Nov 2013 14:17:43 GMT

$CUT$Тема: Добро і зло в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Образи Воланда та його
почту.
Мета: Зробити спробу зрозуміти авторський задум, виявити роль і значення образу
Воланда і його почту, розвивати уміння узагальнювати і аналізувати опрацьований
матеріал, виховувати почуття справедливості, порядність, бажання боротися зі
злом

…так кто ж ты, наконец?
– Я – часть той силы,
что вечно хочет
зла и вечно совершает благо.
Гёте. «Фауст»

Хід уроку

І. Організаційний момент. /Слайд 1/
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.
В усі часи філософи, поети прагнули розпізнати зло, дізнатись, чому воно існує. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії, допомагає осягнути також і художня література.
Поет Юрій Левітанський писав: /слайд 2/

Каждый выбирает для себя
Женщину, религию, дорогу;
Дьяволу служить или пророку —
Каждый выбирает для себя.
Каждый выбирает по себе
Слово для любви и для молитвы;
Шпагу для дуэли, меч для битвы
Каждый выбирает по себе.
Каждый выбирает по себе
Щит и латы, посох и заплаты;
Меру окончательной расплаты
Каждый выбирает по себе

Наш світ немов розділений на дві половини: в одній живе добро, а в іншій панує зло. Неодноразово вони вступали у двобій, і наша Земля як стихія абсурдного, ненормального існування перетворювалася на пекло.У кожного з нас є свій власний вибір. Звідси і одвічне прагнення людини до добра, яке завжди перемагало зло у міфах, казках, легендах, а у житті...
І тому проблема співіснування добра і зла хвилювала, хвилює і, з впевненістю можна сказати, буде хвилювати людство у майбутньому. Співвідношення Добра і Зла з'ясовується Булгаковим на найвищому художньому рівні, і тому його роман «Майстер і Маргарита» не залишає байдужим жодного читача.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Тема нашого сьогоднішнього уроку «Добро і зло в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Образи Воланда та його почту».
Роман Булгакова складається з 32 глав й епілогу. 15 глав I частини роману – це зображення зла. Воно має свої кульмінаційні прояви. Їх ми проаналізуємо на уроці для того, щоб зрозуміти позицію самого автора. Слайд 3

Запис теми уроку в зошиті.

Звернімо увагу на епіграф: Слайд 4
…так кто ж ты, наконец?
– Я – часть той силы,
что вечно хочет
зла и вечно совершает благо.
Гёте. «Фауст»
Як відомо, це уривок із "Фауста" Ґете: ґетівський диявол сперечається з Богом, утверджуючи свою важливу роль спокусника у світобудові. Мовляв, людина була і буде завжди грішною, і я доведу недосконалість людської природи. Цю лінію, проектуючи на сучасність, розвиває і М. Булгаков.

ІУ. Актуалізація опорних знань.

1. «Мозковий штурм»:

• Який жанр твору? (У романі є риси детективного, історичного, філософського, психологічного, любовного роману).
• Назвіть проблеми, порушені Булгаковим у романі ( свобода і насильство; сенс буття людини; добро і зло; кохання, хабарництво, пияцтво, нечесність, боягузтво, прагнення людей до легкої наживи; призначення особистості та вибір її позиції)
• У чому ви вбачаєте особливості композиції роману «Майстер і Маргарита»? (Роман в романі – роман про долю Майстра і роман про Понтія Пілата)
• Які світі представлені в цьому романі? Назвіть представників цих світів. («Московський світ» - Іван Бездомний, Берліоз, Майстер, Маргарита, Римський, Варенуха та інший; Біблійний світ постає в історіях про Ієшуа, Понтія Пілата, Левія Матвія, Іуду та ін. Космічний світ – Воланд та його почет)

Піднімаючи проблему добра і зла, Булгаков спирається на певні традиції зображення «дияволіади» у художній літературі.

2. Прийом «Завдання експертної групи»
Виступ учениці - літературознавця: «Зображення дияволіади у світовій літературі» (учні шукали паралелі зображення)
• Спираючись на «Божественну комедію» Данте, Булгаков використовує прийом подорожі, яку у нього здійснює Воланд і його почет з викривальною місією. Пекельні кола в «Майстері і Маргариті» - це різні боки суспільної системи та людських вад.
• Як і Гофман у «Золотому горнятку», Булгаков змальовує фантастичне перетворення простору і часу (на прикладі квартири № 50), проголошує: кожному дано по вірі його.
• Використовуючи мотиви «Фауста» Гете, Булгаков показує зіткнення людини і диявола.
• Як і Достоєвський , розглядає мотив «вседозволеності» - якщо немає Бога, значить немає і диявола, тобто немає ні пекла, ні раю, отже, все дозволено: писати доноси , брехати, красти, арештовувати безвинних людей. Булгаков розвиває тему суспільного божевілля.
• Фантастика Булгакова ( пригоди Воланда, політ Маргарити та інше ) перегукується із фантастичною стихією гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки», петербурзьких повістей. Це один із способів показати справжню сутність людей і суспільства, геніальні передбачення письменником жахливих перетворень у суспільстві.

IV. Опрацювання теми уроку

Слово учителя. Боротьба добра і зла - центральна тема у романі Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Якщо звернутися лише до змісту роману, не заглиблюючись у суть, хто є основний образом Зла? Так, це дійсно Воланд. Слайд 5. Спробуємо з’ясувати, яка ж природа образу Воланда. Романний Воланд – це диявол, сатана, князь темряви, уособлення зла. Ім’я взяв із "Фауста" Гете. Так називає себе сам Мефістофель: "Дворянин Воланд идет!" Слайд 6

Перегляд відео № 1 Гімн Воланда

1) Робота з текстом.
• Давайте пригадаємо, як з’являється Воланд у романі, підтвердіть відповідь текстом. Слайд 7
• Яка погода стояла на дворі і яка пора року? ( Весна, травень, спека, захід сонця)
"Был тот час, когда уж, кажется, и сил не было дышать. Солнце, раскалив Москву, в сухом тумане валилось куда-то за Садовое кольцо. Напившись абрикосовой воды, они уселись на скамейке лицом к пруду. В это время появился первый человек в аллее".
• Звернемось до портрету Воланда:
"Росту он был не маленького и не громадного, а просто высокого. Что касается зубов, то с левой стороны у него были платиновые коронки, а справой золотые. Он был в дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях. Серый берет он лихо заломил на ухо, под мышкой нес трость с черным набалдашником в виде головы пуделя. По виду - лет сорока с лишним. Рот какой-то кривой. Выбрит гладко. Брюнет. Правый глаз черный, левый почему-то зеленый. Брови черные, но одна выше другой. Словом - иностранец."
Створюючи портрет Воланда Булгаков використовує прийом парцеляція.

2) Словникова робота. Слайд 8
Запис у зошиті
Парцеляція (лат. рarticula — частка) стилістичний прийом, суть якого полягає в членнуванні речення на інтонаційно-смислові частини і виділенні їх, щоб звернути на них увагу читача чи співрозмовника.

3) Характеристика Воланда..

• З якою метою Воланд приїздить до Москви?

Берліозу він повідомляє, що прибув, щоб вивчити знайдені рукописи Геберта аврілакського (чорнокнижника Х ст..) прибыл, чтобы изучить найденные рукописи Геберта Аврилакского (чернокнижника десятого века).
Співробітникам Театру Варьете – виступити з сеансом черної магії.
Буфетнику Сокову - просто хотів побачити москвичів в массі, а найзручніше це зробити в театрі.
Маргариті - провести бал весняного повного місяця.

Який висновок можна зробити із цього всього?

Висновок. Воланд багатоликий, яким і має бути диявол, одягає різні маски. Він прибув подивитися, як змінилися люди за 300 років, і відновити справедливість.

Слово вчителя. Розкрити образ Воланда допоможуть допоможуть певні символи й мотиви.
Мотив знань. Слайд 9 Він володіє інформацією про кожного жителя планети, нині що живе або давно померлим, здатний дізнатись майбутнє і зазирнути у минуле, може читати думки. Але не в цьому його сила. Це лише інструменти. Він вивчає суть добра й зла. Він спостерігає як змінюється людина з плином часу. "Ну что же, люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было: Человечество любит деньги, из чего бы они не были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или золота. Ну, легкомысленны, ну что ж и милосердие иногда стучится в их сердца: обыкновенные люди:в общем: напоминают прежних: квартирный вопрос только испортил их." Такий висновок Воланда про москвичів 30-х років.
Мотив пам’яті. Слайд 10 Сам він багато знає і пам’ятає, але ніхто не може пригадати ні його зовнішність, ні його ім’я.
Символ місяця. Слайд 11. Протягом всього роману Воланда супроводжує місяць. Місяць розтавив все на свої місця і надав кожному те, що він заслуговує.
Масонскі символи. Масонство – таємна организація. Звернімо увагу на портсигар Воланда, ось його опис: "Он громадных размеров, червонного золота, и на крышке его при открывании сверкнул синим и белым огнем бриллиантовый треугольник." Трикутник, перевернутий верхом вниз, у масонстві є символом сатани. Слайд 12.

4) Характеристика почту Воланда.
Воланд з’являється у Москві не один, а в оточенні почту, що незвично для традиційного втілення для даного персонажа в літературі. Адже зазвичай сатана, постає сам по собі, без спільників.

• Хто належить до почту Воланда ( Азазелло, Коров’єв-фагот, кіт Бегемот, Гелла)
Слайд 13

Коров'єв- лицар , що володіє чорною магією, аферист. Слайд 14.
Насправді він темно - фіолетовий лицар Фагот . Одного разу невдало склавши каламбур про світло і темряву, був покараний; змушений служити Воланду.
Підручний Воланда тільки за потребою одягає різні маски - личини: п'яниця, спритний шахрай, проноза - перекладач при знаменитому іноземцеві та ін. Зло, яке втілене в ньому, - брехня, що відрізняє його від інших підданих Воланда. Лише в останньому польоті Коров'єв-Фагот стає тим, хто він є насправді - «лицарем з похмурим ніколи не усміхненим обличчям», не гірше свого пана, що знає ціну людських слабостей і чеснот.

Азазелло поєднує в романі здатність до зваблювання і до вбивства. Слайд 15. Але головна функція Азазелло в романі пов'язана з насильством: викидає Стьопу Лиходеева з Москви до Ялти, вбиває з револьвера барона Майгеля, повертає Маргариті подарунок Воланда та інші. Азазелло - винахідник: він дарує Маргариті свій чарівний крем, який робить героїню не тільки невидимою і здатної літати, а й наділяє її відьомською красою. Наприкінці роману він постає перед читачем у своєму справжньому обличчі: «Сбоку летел, блистая сталью доспехов, Азазелло. Луна изменило и его лицо. Исчез бесследно нелепый безобразный клык, и кривоглазие оказалось фальшивым. Оба глаза были одинаковы, пустые и черные, а лицо белое и холодное. Теперь Азазелло летел в своём настоящем виде, как демон безводной пустыни, демон-убийца».

Бегемот - кіт - перевертень і улюблений блазень Воланда, слайд 16 , мабуть, найбільш кумедний і запам'ятовується з почту . Це чорний кіт величезних розмірів, так як саме чорні коти за традицією пов'язані з нечистою силою. Перестрілка Бегемота з детективами в квартирі № 50, його шаховий поєдинок у Воландом, змагання у стрільбі з Азазелло та інші - все це гумористичні сценки , дуже смішні, побутові , в якійсь мірі знімають гостроту життєвих, моральних і філософських проблем , які роман ставить перед читачем. В останньому польоті перевтілюється і цей веселун , хоча не втрачає своєї основної функції:
«Ночь оторвала и пушистый хвост у Бегемота, содрала с него шерсть и расшвыряла её клочьями по болотам. Тот, кто был котом, потешавшим князя тьмы, теперь оказался худеньким юношей, демоном-пажом, лучшим шутом, какой существовал когда-либо в мире».

Гелла - жінка-вампір Слайд 17: «Служанку мою Геллу рекомендую. Расторопна, понятлива и нет такой услуги, которая она не сумела бы оказать». Зеленоока красуня вільно переміщається по повітрю, знаходячи схожість з відьмою. Вона з Воландом завжди: у квартирі № 50, в театрі Вар'єте, на великому балу. Її немає тільки в останньому польоті Воланда. Цьому є два пояснення: вампіри - це нижчий розряд нечистої сили; Геллі ні в кого перетворюватися в останньому польоті, «коли ніч викрила всі обмани», вона завжди перебуває в своєму справжньому образі.

Слайд 18.
5) Перегляд фрагменту № 2 «Воланд и его свита в Варьете»
Евристична бесіда

• Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? (Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу»)
• Які риси людей при цьому виявилися?
• Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні нещастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? (Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хвилин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байдужість та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.)
• Кого, як і за що покарали Воланд і його почет?
(Директора вар’єте Степана Лиходєєва викидають із Москви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «…Взагалі вони, — доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині, — останнім часомстрашенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінками,використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм доручено. Начальству замилюють очі.
— Машину даремно ганяє службову! — наябедничав і кіт».

Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, як і в Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільненням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко» — завідувача грибозаготівельним пунктом.

Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили й Никанору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлився на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з видовищ, типовим бюрократам і неробам.

Фінансовому директорові вар’єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Воланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смикається.

На буфетника вар’єте, який торгував несвіжою рибою, Воланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише одна — перша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.

Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття.
Чому так? Берліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цього не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Івана Бездомного.)

Висновок. Свита Воланда уособлює собою зло, але в кожному з них воно представлено своєрідно. Різний і характер і призначення кожного з них. Висловлення Воланда про те, що саме на тлі добра можна побачити зло, що добро без зла нічого не варто, пояснює їх вчинки тим, що Добро і Зло - речі нероздільні. Фрагмент № 3 «Воланд и Левий Матвей»

V. Підведення підсумків

1. Узагальнююча бесіда:

• Воланд - Сатана, він небезпечний, його повинні були б пізнавати. Чому ніхто, крім Майстра і Маргарити, не пізнав його ?
Воланд прибув для того, щоб пізнавали не його, а « тих» - бездарів, доносчиків, хабарників - тобто зло, яке повинно бути покаране. І лише Майстер і Маргарита - чисті, благородні, порядні — були єдиними, хто готовий був до духовного подвигу, самозречення, до сприйняття дива кохання, дива творчості.

• Чому Воланд у Булгакова зображений настільки привабливо? Добро чи зло несе він?
Воланд величний, мудрий, неначебто справедливий. Але таким ворог роду людського і має здаватися, щоб привертати серця людей і губити тих смертних, що повірили йому.

• Чи змінилося б що-небудь якби Воланд появився в наші дні у вашому селищі? Які недоліки він би викрив?
• Чому в Москву приходить не Ієшуа, а Воланд? Звідки він прибув? (з Вічності)
Тому що не небеса сходять на землю до людей, а кращі із кращих людей піднімаються на небо. А в пеклі, в тому числі і земному, спокон віків править бал сатана.
• Яка ж роль Воланда в романі?

Висновок. Зображуючи прихід диявола на землю, автор хоче нам показати, що там, де люди забувають про Христа, настає царство Сатани. Але Воланд у романі виступає як добра сила. Йому не потрібно вже навіть зваблювати людей, земне пекло жахливіше за біблійне, тому навіть Диявол тут добрий. Він зневажає земні пристрасті і земних мешканців, показує їхнє справжнє обличчя. Але спасіння, на думку письменника, повинно прийти не від диявола чи якоїсь іншої сили. Спасіння повинна здійснити сама людина. Воланд, проникаючи у серце кожного, відплачує людині згідно її діяннями. Виявляється, він - то вічне зло, яке необхідно для встановлення існування на землі добра і вічної справедливості, тепер стають зрозумілими слова епіграфу до нашого уроку. Добро неможливе без зла, вони завжди поруч, саме завдяки цим героям відроджується правда, хоча часом їх справедливість буває дуже жорстокою. Воланд - виконавець «брудної роботи», робить те, що не може робити Бог. За Булгаковим, Бог повинен прощати людей , а Сатана, встановлюючи справедливість, карати .
Під час останнього польоту героїв падають все покриви, і оголюються добро і зло. Персонажі постають у своєї істинної сутності. (див. фрагмент № 4). Космос - ось звідки беруть початок і Воланд зі своєю свитою, і Бог , якого зустрічають герої під час польоту , і сама людина, в душі якого завжди будуть боротися добро і зло, страх і співчуття , жорстокість і милосердя .

2. Оцінювання учнів.

3. Заключне слово вчителя. Добро и зло – поняття вічні й нероздільні, і поки живі дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним.
М.А. Булгаков хотів показати нам, що межа між добром і злом дійсно мала. Нам необхідно побачити серед завуальованого під добро зло. Викрити це зло.

Слайд 18
Где есть Христос – там будет и Иуда.
А где Иуда – там всегда кресты.
Зло не исправит никакое чудо
За исключением чуда – доброты.
Пока жестокость не забудут люди,
Земля не станет колыбелью роз.
Из века в век так было и так будет
Добро и Зло, Иуда и Христос.

Вчитель: Бережіть себе і своїх близьких. Здійснюйте добрі і безкорисливі вчинки. Будьте чесні з оточуючими, а головне самі з собою!
VI. Домашнє завдання. Дібрати цитати, що характеризують Майстра й Маргариту.

Джерела:
1. Б.М. Сарнов «Каждому – по его вере. О романе М.Булгакова «Мастер и Маргарита».
2. М.Булгаков «Мастер и Маргарита»
3. Ковбасенко Ю. І. Світова література: Підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.
(академічний рівень, профільний рівень).
4. Наумова Л.М., Образ Воланда и его свиты в романе М.А. Булгакова "Мастер и
Маргарита"
5. Паращищ В.В. Усі уроки світової літератури. 11 кл. (академічний рівень)
6. http://www.kinopoisk.ru/picture/394501/
7. фрагменти з фільму «Майстер і Маргарита» (режисер: Володимир Бортко)
8. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тема: ШЕРЛОК ХОЛМС І ДОКТОР ВАТСОН - КЛАСИЧНИЙ ДЕТЕКТИВНИЙ ДУЕТ.

Tess — Wed, 31 Jul 2013 12:50:45 GMT

$CUT$

Тема: ШЕРЛОК ХОЛМС І ДОКТОР ВАТСОН - КЛАСИЧНИЙ ДЕТЕКТИВНИЙ ДУЕТ.

Мета: працюючи над змістом уривків з повісті Конан Дойла «Собака Баскервілів»,

розвивати навички характеристики літературних героїв; формувати соціальні, полікультурні, комунікативні компетентності учнів; сприяти моральному вихованню школярів; розвивати їхні літературні смаки.

Тип уроку: комбінований.

Спостережливість — моя друга натура.

А. Конан Дойл

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, епіграфа уроку.

Вступне слово вчителя.

День добрий, друзі! Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож, давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть в літератури світ чудовий!

Асоціативна вправа № 1

А розпочати нашу зустріч я б хотіла з досить відомої музики. Прослухайте її і скажіть, які асоціації у вас виникають, коли ви її чуєте: кого з письменників згадуєте, яких героїв уявляєте, в яку країну переноситесь? (Саундтрек № 1)

Саме про Шерлока Холмса й доктора Ватсона піде розмова на нашому уроці. Тема уроку «Шерлок Холмс і доктор Ватсон – класичний детективний дует», мета нашого уроку – розвивати навички аналізу літературних героїв, логічне мислення, спостережливість.

II. Мотивація навчальної діяльності

Зверніть увагу на епіграф уроку: «Спостережливість — моя друга натура».

• Як ви гадаєте, про кого Конан Дойл сказав ці слова: про себе, про Шерлока Холмса чи про доктора Ватсона?

Щоб відповісти на це питання, ми проаналізуємо твір Артура Конан Дойла «Собака Баскервілів» і з'ясуємо, якими автор зобразив своїх героїв Шерлока Холмса і доктора Ватсона.

ІІІ. Актуалізація знань.

Ви любите у вільний час дивитися телевізор?

Які телесеріали є найпопулярнішими на сьогоднішній день?

До якого жанру вони належать?

А твори Конан Дойла написані в якому жанрі?

Чим займаються головні герої Конан Дойла?

От і ми сьогодні спробуємо стати нишпорками, а для цього відкриємо детективне агентство, в якому й будемо вести власне розслідування.

До речі, ви вже коли-небудь розслідували якусь справу?

Значить справа у нас буде під номером першим. Це буде справа Шерлока Холмса і доктора Ватсона. Наша справа складається із двох розділів:

а) об'єкт пошуку та речові докази;

б) класичний дует повісті Конан Дойла «Собака Баскервілів»
(алгоритм характеристики Шерлока Холмса і доктора Ватсона);

Але перш ніж розпочати розслідування ми повинні впевнитися, чи знаєте ви зміст повісті.

Бесіда за змістом:

Ø Яка річ привернула увагу Ватсона? (Ціпок, що його забув відвідувач).

Ø Що привело Мортімера до Шерлока Холмса? (Таємниця смерті сера Чарльза Баскервіля, друга і пацієнта Мортімера).

Ø Яку інформацію Мортімер приховав від усіх? (Те, що бачив сліди величезного собаки).

Ø Що Вам відомо про сера Генрі Баскервіля? (Це молодий чоловік тридцяти років, який після смерті Чарльза Баскервіля став спадкоємцем його маєтку. Він жив у Канаді).

Ø Які дивні пригоди трапилися з ним у Лондоні? (Він одержав листа такого змісту: «Якщо здоровий глузд і життя дорогі Вам, тримайтеся подалі від торф’яних боліт». Крім того, у готелі зникли його черевики).

Ø На якому музичному інструменті грав Шерлок Холмс? (на скрипці)

Ø Ким був Степлтон? (натуралістом)

Ø Чим були прикрашені стіни Баскервіл-холу? (старовинними родинним портретами)

Ø Що забув відвідувач Шерлока Холмса? (ціпок)

Ø Від кого Чарльз Баскервіль одержав листа? (від Лаури Лайонс)

Ø Чому Степлтон убив сера Чарльза й хотів убити Генрі Баскервіля? (Степлтон хотів заволодіти спадком Баскервілів та їхнім маєтком).

Ø Як Холмс розгадав, що Степлтон мав відношення до роду Баскервілів? (Роздивляючись родинні портрети, Холмс помітив схожість рис обличчя Степлтона і Хуго Баскервіля).

ІУ. Робота над темою уроку.

Молодці. Ви добре знаєте текст. Отже ми можемо приступити до розслідування.

Розпочнемо з першої частини і визначимо об'єкт пошуку. На нього вказує і назва твору. Хто ж є об'єктом пошуку? (Собака Баскервілів)

Асоціативна вправа № 2

Зараз я пропоную вам на кілька секунд закрити очі, прослухати ще один саундтрек В. Дашкевича із к/ф «Собака Баскервілів» і спробувати уявити цю тварину.

• Якою постала у вашій уяві собака Баскервілів?

А тепер давайте перевіримо, чи збігаються ваші уявлення із зображенням автора

Для цього звернемося до тексту і зачитаємо опис цієї собаки.

Звідки герої твору дізналися про собаку. Баскервілів? (З легенди)

Чи є хазяїн у цієї тварини? (Степлтон)

За легендою собака Баскервілів — це містична істота, а в реальному житті — це реальний собака.

• Де хазяїн переховував це чудовисько? (На Дартмурських болотах)

Переходимо до наступного розділу нашої справи: «Класичний дует повісті Конан Дойла «Собака Баскервілів» ( характеристика Шерлока Холмса і доктора Ватсона)».

Розпочинаємо роботу над характеристикою Шерлока Холмса і доктора Ватсона. До речі, ці літературні герої мали своїх реальних прототипів.

Ось уже протягом кiлькох столiть люди захоплюються талановитим детективом Шерлока Холмса, дивуються його здiбностям.
Дослiдники творчостi А. Конан Дойля вважають, що прототипом Холмса став професор Джозеф Бел, колишнiй унiверситетський наставник Конан Дойля. Джозеф Бел був не тiльки блискучим лiкарем, а й людиною, яка не вагаючись, вiддала б власне життя за порятунок життя кожного. Найбiльше Д. Бел вражав своїх студентiв своїми дивовижними аналiтичними здiбностями. Черговий пацiєнт, який потрапив на прийом, ще не встиг i рота розкрити, щоб поскаржитися на те, з чим прийшов, як Бел ставив йому уже дiагноз : «Отже ви в минулом вiйськовий?» «— Так, сер.» «- Шотландський полк ?» Так, сер.» «Унтер – офiцер» «?- Так, сер.» «Служили в Барбадосi?» «- Так, сер.»

Приголомшеному пацiєнтовi -- спостерiгачу цiєї розмови, Бел спокійно пояснював: « Звернiть увагу на те, що цей ввiчливий пан не зняв капелюха. Це прийнято у вiйськових. Жорстокiсть, вiдчутна в його особi, безпомилково вкаже на його шотландське походження. А про службу в Барбадосi говорить хвороба, вiд якої вiн страждає i на яку не хворiють в Англiї.». Отже завдяки логiцi i фантазiї Бел став героєм новел, одержавши iм’я Шерлок Холмс.

- Що можна сказати про Шерлока Холмса? Хто вiн такий?

- Якi риси характеру Холмса вам сподобалися?

(Умiння уважно вислухати i проаналiзувати почуте. Рiшучiсть у мiркуваннях та дiях).

- А що ви можете сказати про доктора Ватсона?

- Що спільного є у доктора Ватсона і Шерлока Холмса? (Вони допомагають тим, хто потрапив у бiду, кого переслiдують).

Вправа «Сенкан». Скласни сенкан «Холмс», «Ватсон»

1. Шерлок Холмс

2. Рішучий, спостережливий

3. Слухає, спостерігає, аналізує

4. Людина, що володіє талантом мислення

5. Детектив

1. Джеймс Ватсон

2. Чесний, допитливий

3. Лікує, слухає, записує

4. Людина, що співчуває тим, хто потрапить у біду.

5. Доктор

Слово вчителя.

Критик Бескет Пірсон стверджував: «Образ Шерлока Холмса хоч і не створений так глибоко і переконливо, як масштабні літературні персонажі, не повірити в його існування неможливо. Хоч позбавлений таємничості і багатозначності, він живий і достовірний, як моментальне фото».

Які професійні якості та риси характеру допомагають детективу розкривати кримінальні справи? (Психологічний портрет героя: допитливий, цілеспрямований, честолюбний, логічно мислить, береться за складні справи тощо.)

Чи міг би хто з вас бути слідчим? З' ясуємо це, виконуючи наступне завдання.

"Елементарно, Уотсон!" (розв' язування кримінальних загадок)

а) Випадок у зоопарку.

Міркуючи, чим зайнятися у вихідний, Уотсон раптом згадав, що давно не був у зоопарку. "В дитинство впадаю", — з усмішкою подумав він уже по дорозі.

Але провести приємно час не видалося. В зоопарку була метушня; у якоїсь дами зникла сумка. Точніше, її викрали — леді навіть бачила спину злочинця, який втікав.

Далеко втекти він не міг — усі виходи закрили, швидко прибула поліція і почала перевіряти територію. Лікар в цей час уважно спостерігав за тваринами — врешті-решт, він прийшов саме для цього. Ось кумедні мавпи граються, їдять банани, службовець простягає величезному носорогу ковбасу на паличці, страус гордо ходить по клітці туди-сюди....

Стоп... Якась думка промайнула в Уотсона, і він побіг до поліцейського. Інспекторе! — крикнув лікар, — швидше сюди, я знаю, де злочинець.

Запитання: Хто ж злочинець?

Відповідь: Службовець, який простягав ковбасу носорогу, адже той є твариною травоїдною.

б) Кішка під дощем.

Цікаву історію спостерігав я сьогодні вранці, — почав розповідати Уотсон. — Йшов дощ. Якась кішка пробігла вулицею, а слідом за нею — дама похилого віку. Жінка була розлючена, можливо, вона невихова-на, не буду категоричним. Але кричала ця леді дуже голосно: "Мерзотнику! Віддавив хвіст моїй кішці своєю машиною! Він тільки що наїхав на бідолашну! Навмисне це зробив, я впевнена! А ще стверджує, що стоїть на цьому місці півгодини і навіть не бачив моєї красуні! Інспекторе, відправте його до поліцейської дільниці".

Ні, з нервами у неї не все гаразд, — задумливо резюмував лікар.

Так наїхали на кішку чи ні? — нетерпляче запитала його місіс Хадсон, яка в усьому любила ясність.

— Я ж сказав: у дами проблеми з нервами, —
відповів Уотсон. Інспектор запропонував водію під'їха
ти ближче, і всі побачили, що він ні в чому не винний.

Запитання: Чому?

Відповідь: Водій від'їхав: під колесами було сухо.

в)Червоне і зелене.

Це пограбування було проведено чисто, красиво і професійно. Журналісти називали його "злочином століття". І дійсно — спустошити Національний банк ще нікому не вдавалося. Але ні свідків, ні доказів на місці злочину не було. Правда, один із робітників, який ремонтував каналізацію біля входу в банк, бачив зелений "Порш", що віддалявся на великій швидкості. Але затримана в аеропорту машина була червона, її власник запевняв, що знайдені у багажнику золото та діаманти він цілком законно успадкував від померлої бабусі і навіть пред'явив дозвіл на їх вивіз.

Як завжди у складних випадках, поліція звернулася до Шерлока Холмса. Найперше, що він зробив — звернувся до єдиного свідка.

Скажіть, хто він за спеціальністю?

Зварювач, сер. Я якраз зварював дві труби, і коли випадково підвів голову, побачив зелене авто, яке від'їжджало від воріт банку.

Ви впевнені, що зелене?

Абсолютно. Зелене, як трава на газоні, як ось ця липа ...

Достатньо, вдячний вам, ви дуже допомогли слідству.

Інспекторе, ми маємо право арештувати власника червоного "Порше" — у нас є для цього вагомі підстави.

Запитання: Чому Холмс зробив такі висновки?

Відповідь: зварювачі працюють у темних окулярах, крізь які не видно різниці у кольорах.

г) Розбита ваза.

На світанку до Уотсона прийшов давній приятель містер Кастерлі.

Джеймсе, — розпочав він, — я сьогодні не спав цілу ніч. Маргарет поїхала до нашої дочки і має повернутися увечері. А тут такий "сюрприз" — розбита її улюблена мейсенська ваза! Моєї провини у цьому немає. Я сідав вечеряти, коли почув стукіт і дзвін скалок у спальні. Вбіг туди і встиг помітити якогось чоловіка, який вистрибував через вікно. Не роздумуючи, побіг за ним. Але вечорами вже холодно, скло в моїх окулярах миттєво спітніло, і поки я витирав, незнайомець встиг втекти. Відшукай його, Джеймсе, бо як я поясню Маргарет?

Але Уотсон не поспішав із пошуками. Він тільки покивав головою і з усмішкою промовив:

— Дінні, друже мій, хіба можна так боятися дружи
ни? Ти ж уже сивий джентльмен, а не хлопчисько. З ким
не трапляється? Впевнений, Маргарет не буде довго
сердитися на тебе.

Запитання: Чому лікар зразу зрозумів, що злочинець вигаданий?

Відповідь: Скло в окулярах пітніє, коли входиш з вулиці у приміщення, а не навпаки.

У. Підсумок уроку

Наше розслідування добігає кінця і знову я звертаюся до епіграфа уроку. Прочитайте його.

Ми мали дати відповідь на питання: «Про кого Конан Дойл міг сказати ці слова?»

Про себе міг сказати? (Так)

Про героїв твору, Шерлока Холмса і доктора Ватсона, міг сказати? (Так)

А про нас міг би сказати ці слова, адже ми успішно розкрили цю справу завдяки нашій спостережливості, працелюбству, вмінню логічно мислити? (Так)

Я бажаю вам і надалі успішно справлятися з будь-якими завданнями, як це робили Шерлок Холмс і доктор Ватсон.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється в ході уроку і під час підбиття підсумків.

УІ. Домашнє завдання

Прочитати оповідання «Спілка рудих»

Доріан Грей

Tess — Wed, 15 May 2013 13:53:39 GMT

$CUT$ Тема. Вплив філософії насолоди і краси на духовний світ людини (суд над героєм роману О. Вайльда „Портрет Доріана Грея”).

Мета: дослідити вплив філософії насолоди і краси на духовний світ людини; розвивати навички зв'язного мовлення, полемічні й творчі здібності учнів, вміння самостійно формувати думку, відстоювати її, аргументуючи чіткими і стилістично грамотними висловлюваннями щодо прочитаного художнього тексту; вчитися конкретно й вдумливо опонувати своїм товаришам, вести фахову, а не емоційно-побутову дискусію у формі рольової гри; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, дитячі малюнки до твору „Портрет Доріана Грея”, графічна схема „Життєвий шлях Доріана Грея”, фонозапис „Творення Прометея” Л. Б. Бетховена, опорна схема „Структура суду”.

Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення з елементами рольової гри; урок-суд.

Обладнання: Яка користь людині, коли придбає весь світ,

а себе самого занапастить.

Новий Заповіт

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Оживлення тексту напам'ять (фоном слугує музика „Творення Прометея” Л. В. Бетховена).

Використовуючи учнівські малюнки (портрети Доріана Грея в юності та після смерті героя), зачитати виразно напам'ять описи Доріана Грея.

2. Бесіда.

З якого твору ці уривки?

Визначте їх основну думку. Пізнаючи красу життя, людина переступила межу дозволеного (здійснила злочин).

Чи повинна вона відповідати перед законом суспільства за скоєне?

II. Мотивація навчальної діяльності

Запитання до класу.

- Подумайте, над якою проблемою, ми будемо працювати на уроці. Проблема відповідальності людини за свої вчинки перед іншими та перед законом.

- Згадайте, який орган суспільного правопорядку покликаний остаточно визначити міру відповідальності особистості перед законом. Суд.

III. Оголошення теми і мети уроку

1. Слово вчителя.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми проведемо судове засідання над Доріаном Греєм.

Мета засідання:

Довести, винен чи не винен Доріан Грей.

Впевнитись, що завжди людина несе відповідальність за свої вчинки, якщо вони і продиктовані прагненням пізнати красу і насолоди життя.

Простежити за долею Доріана Грея, коли розпочалося руйнування його душі, як воно проходило і як він сам перетворився на один великий гріх.

Дослідити, як філософія життя впливає на духовний світ людини, що трапиться з особистістю, коли настане перенасичення всім дозволеним і недозволеним.

Вчитися вдумливо, конкретно формувати свої думки і переконливо вести полемічну бесіду.

Ми повинні висвітлити і морально-етичну проблему уроку: „Заради чого варто жити?”

2. Проблемне запитання.

Заради чого варто жити?

IV. Розвиток зв'язного мовлення

Робота з опорною схемою „Структура суду”.

Розподіл ролей.

Інструкція:

Хто на себе візьме роль прокурора, адвоката, судді?

Свідки отримують перелік питань, на які вони повинні дати відповідь, дотримуючись або звинувачень, або захисту.

Присутні незалежні спостерігачі (репортери, група підтримки, політологи, художник), які індивідуально, по-своєму, висвітлять проблеми, які сьогодні будуть розглядатися.

3. Індивідуальне завдання.

Художнику: знайти в тексті портретні характеристики Доріана Грея і передати їх через стан природи, втіливши в малюнку.

4. Творче завдання.

Написати лист підтримки Доріана Грея.

5. Парні творчі завдання.

Політологам: дослідити і графічно відобразити життєвий шлях Доріана Грея і вплив на нього модних філософських теорій.

Репортерам: висвітлити події судового процесу і висловити своє ставлення до того, що відбулося в залі засідань.

6. Рольова гра „Судове засідання”.

Виступи учнів за вибраними ролями.

Виступ прокурора

Звинувачується Доріан Грей – аристократ, творчо обдарована людина, яка пізнала красу життя, бачила її, і ця ж краса стала його нав'язливою ідеєю і переросла у вседозволеність, що викликало порушення закону.

Доріан Грей злочинець, який заслуговує на суворе й безжальне покарання. Життя нерідко ставить людину у складні й важкі ситуації, перед вибором: жити чесно, але бідно, чи в розкоші, безтурботно, розтринькуючи багатство. Саме другий шлях і обрав Доріан Грей. Легше жити в своє задоволення, виправдовуючись важким дитинством, суворістю виховання, ніж протистояти випробуванням, бажанням не стримувати свої інстинкти. Але ж існують певні норми, етичні закони, які покликані тримати людину в рамках людяності, жити за принципами моралі. Якби кожен з нас керувався лише своїми бажаннями, ми б перетворилися на диких звірів. Людина і відрізняється від хижаків тим, що усвідомлює наслідки кожного вчинку і кожного слова.

Найбільший гріх Доріана Грея – його слабкість. Слабкість духу, слабкість душі перед словом, перед почуттям, перед насолодами. Ми бачимо, як душа його легко піддається словам лорда Генрі про красу, про те, що він сама досконалість: „Адже перед вами чудова юність – це єдина річ у світі, що варто мати!.. Краса є прояв Генія – навіть вище за Генія. Краса – це одна з великих істин світу, як сонячне світло, як весняна пора. Краса є дивом із див”. А це породило гордість, пиху, призвело до обожнювання самого себе. Хіба на світі мало вродливих, дійсно, незвичайних людей, але вони не вважають себе надлюдьми. Керуючись своєю теорією краси, він шукає її скрізь. Хіба це відповідає самому уявленню людини про прекрасне. Ні. Грей перенаситився враженням життя, для нього немає нічого недозволеного, недосяжного. Він зводить молодих дівчат, дехто навіть намагався покінчити життя самогубством. Але совість не прокинулася, навпаки, Доріан Грей прагнув нових перемін, нових вражень. Єдине, що могло його врятувати, – це любов. На перший погляд добре, що він захопився Сибілою, але, йдучи по життю, як колекціонер, безжальний збирач цінностей, Грей не міг закохатися в звичайну смертну дівчину, йому потрібна була яскрава, неординарна особистість. І він її знайшов, розбудив у ній жінку з палкими почуттями, а потім так же легко і вбив її своїми холодними словами.

„Ви вбили моє кохання. Тепер ви просто байдужі мені. Я покохав вас, бо ви чудово грали, але тепер з цим покінчено. Ви порожнє, бездарне створіння. Який божевільний я був, що покохав вас! Тепер ви для мене ніщо! Я не хочу вас більше бачити”. І це можна пробачити?

А Безіл, який намагався розбудити совість у Доріана Грея, чим він завинив перед цим страховиськом. Чому прості людяні слова про спокуту, очищення викликають таку лють у Доріана Грея? Бо це важка ноша боротися зі своїм гріхом, спокусами. Цей красень вбиває Безіла, який змусив його відчути докори совісті, які і так його переслідували. „Опинившись поряд Голуорда, він схопив ніж; і повернувся. Голуорд ворухнувся, наче мав підвестися. Доріан миттю підскочив до нього, втопив ніжу випнуті артерії за вухом і, придавивши Безілеві голову, став ще і ще штрикати її ножем”.

Доріан Грей має відчутний вплив на людей, бо змусив бідного хіміка Келебела знищити труп. При цьому Грея не хвилює доля хіміка. Він прагне рятувати себе ціною життя іншого. Єдиний раз у життя він злякався, коли відчув, що його переслідують. І тільки випадок допоміг йому врятуватися від справедливої кари.

Я вважаю, що таким, як Доріан Грей, немає місця в суспільстві. Ставши на шлях гедонізму, він забув про закони, забув про гуманне ставлення до людей. Це потвора, а не людина.

Враховуючи все вище викладене, я прошу суд визнати Доріана Грея винним у скоєнні злочину і призначити покарання у вигляді довічного ув'язнення.

Виступ адвоката

Кожен із нас має батьків. Вони віддають нам усю свою любов і ласку, ніжність і доброту. А давайте задумаємося, чи мав наш герой батьківську любов, чи виховувався він у дружньому сімейному колі?

Доріан Грей ріс самотнім, замкнутим, виховувався суворим і черствим дідом, ніде ні в чому не отримував підтримки. Зовсім юним, зустрівши лорда Генрі, не маючи достатнього життєвого досвіду, піддався його солодким і пишним словам про унікальність, вседозволеність своєї краси. Доріан все уважніше придивлявся до себе, порівнював з іншими і все

більше приходив до висновку, що він – сама досконалість. Його захопило почуття нарцисизму (самозакоханість, самопоклоніння).

На мою думку, Доріана Грея можна виправдати, адже серед нас мало таких, хто прагне жити не за законами моралі, а за законами краси. Доріан скрізь шукає прекрасне, нехай то буде гарна жіноче обличчя або витвір справжнього мистецтва. Краса вічна, вона поза мораллю, її треба плекати, зберігати, тільки тоді краса врятує світ від бруду жорстокості й занепаду.

Але біда Доріана Грея в тому, що він втратив орієнтацію краси і шукав її серед життєвого бруду. Теорія гедонізму, яку прищепив юнаку лорд Генрі, повністю отруїла молоде серце, юну душу. Хто ж міг протистояти теоріям? Тим паче, що лорд своїми проповідями про швидкоплинність життя, невідворотність старості підштовхував Доріана брати від життя все, що тільки можна, і не мучитися докорами совісті: „А коли ваша юність мине і краса разом з нею, ви раптом виявите, що для вас уже не лишилось перемог. Кожен місяць ви дедалі ближче до жахливого майбутнього. Ви будете неймовірно старіти!” Саме він, а не хто інший познайомив героя з книгою, де в усій красі проходили гріхи людства. Доріан пожадливо вчитувався в неї, занурюючись все більше і більше в болото злочинів.

Ніхто не зупинив Грея, ніхто не охаменув, не подав руки допомоги. А навколо нього ж були люди?! Отже, вони байдужі до долі молодої людини, зайняті лише собою, егоїстичні. То хіба лише Доріан Грей такий егоїст, гріховодник? Мого підзахисного звинувачують у вбивстві Безіла, ненавмисному Сибіли. Але хіба це так? Художник запалив у юнакові любов до самого себе, не сподівався, що ця любов буде така сильна й егоїстична. А він повинен був передбачити, що юна душа, яка ніколи нічого не чула привітного, щирого, не готова прийняти любування своєю красою. А коли цей художник просить молитися за відпущення гріхів, молодий чоловік вважав, що над ним глузують і в істериці, в стані афекту, вбиває. Що до Сибіли Вейн, то герой особисто не труїв, а те, що дівчина не пережила першого любовного розчарування не злочин. Доріан дуже страждав. Про муки совісті свідчать хоча б його роздуми.

„Так, життя моє було прекрасне, але так жить я більше не хочу, Я не хочу слухати цих божевільних гедоністичних теорій. Я хочу почати нове життя!” Але було запізно. Тому я прошу суд виправдати Доріана Грея і дати йому можливість почати нове світле життя.

7. Евристична бесіда дискусійного характеру

(запитання судді до свідків).

- Поясніть, чи можна вважати, що розпусне, злочинне життя Доріана Грея є наслідком родового прокляття, результатом успадкованих отруйних генів зла.

- З'ясуйте роль книг, літератури в житті Доріана Грея.

- Які риси характеру сформувались у героя і як це відбилося на його подальшому житті?

Як ви гадаєте, яке місце в житті Доріана Грея займає кохання?

Поясніть, чому герой стає на шлях розпусти.

Справжня таємниця життя – у пошуку краси. Подумайте, де і в чому шукав красу Доріан Грей. І чи принесло це йому щастя?

Поясніть, що уособлює собою портрет Доріана Грея. Як він впливає на життя героя?

З'ясуйте, чого найдужче боявся Доріан Грей і як вирішив знищити свій страх.

Як ви гадаєте, чи можна вважати поведінку Доріана Грея бунтарською, що кидає виклик міщанському, обивательському способу життя?

8. Виступи політологів, художника, представника групи підтримки.

Художник коментує свої малюнки

Я відобразила на першому малюнку весну, бо вона символізує свіжість, чистоту, цнотливість і надію. Ця пора асоціюється в мене з найкращими мріями, сподіваннями

А цей штрих до портрету асоціюється з суворою, безсніжною зимою. Така пора найстрашніша для всього живого – вимерзають посіви, гинуть на льоту птахи, промерзають до дна ставки, річки. Після такої негоди природі ще довго доводитиметься відновлювати свої життєві сили.

Так і доля Доріана Грея, крім руйнування, духовної деградації нічого не дала.

Лист підтримки Доріана Грея

Один мудрець сказав:

„Життя - то книга чиста.

І як її, і хто писав,

Така вона і вийшла”.

В одних людей то книга жахів

І страху, і гріхів.

Її ховають, щоб ніхто не бачив,

У темних закутках своїх.

Хто прочитає книгу цю,

То вмить зблідніє:

Розкриє таємницю ту,

Що книга приховати не зуміє.

Романи ж пишуть ті,

У кого помисли ясні,

У серці щирість, доброта

Й душа така проста.

Не відірватись від такої книги,

Читав би її щохвилини, щогодини,

Читав би, мріяв,

Добро в думки сіяв.

Листаєм книгу Доріана:

Вона, немов сердечна рана,

Життя його – суцільне пекло,

Невже краса його померкла?

Зростав хлопчина без батьків,

Мав гроші, жив він, як хотів.

Самотній він на цілий світ,

Бо друзям не пошле привіт.

Не знав Доріан материнської ласки,

Не читала мама йому казки,

Не казала: „На добраніч, любий сину,

Я добро і щедрість без упину сію”.

А потрібна була ласка,

Як весняна ніжна казка.

Вона б душу зігрівала,

Серце хлопця звеселяла.

Мама вроду дарувала,

Та як жить, не підказала.

Люди злі красу взяли

І по світу повели,

Душу чисту розтоптали,

Сміття в голову напхали,

Закохався наш юнак

У красу свою. Ось так!

Що ж тепер робить герою,

Бо життя було лиш грою?

Допомоги де ж просить,

Щоб гріхів більш не здійснить?

Поможіть йому, благаю,

Зцілить душу Грея маю,

І тоді вічну красу

Я в душі його спасу.

9. Гарячий стілець (запитання прокурора до Доріана Грея).

- Як змінює людину усвідомлення власної досконалості, вроди? Підносить над іншими людьми, вселяє думку надзвичайності, особливості, вседозволеності. Я вважаю, що краса сама по собі розпусна, бо нею хочуть володіти всі.

- Поясніть, що найдужче вас розлютило в поведінці Безіла, коли він побачив зміни в портреті. Чи думали ви, що здатні на вбивство? Відповідь обґрунтуйте. Безіл побачив оголену, неприкрашену мою душу і розтривожив найпотаємніші струни совісті, які давно заснули. У першу хвилину я не був готовий до вбивства, але художник сам зробив свій вибір дізнався таємницю моєї молодості.

- Поміркуйте, як би склалася ваша доля, коли б не було портрета. Коли б не було портрета, зовсім по-іншому склалася б моя доля. Гріхи відкладали б відбиток на моєму обличчі, і я дорожив би своєю красою. У подальшому я не вів би такого розпусного життя, можливо, навіть одружився б, але на красуні.

- Уявіть, яким би було ваше подружнє життя з Сибілою Вейн.

Або я її розбещив би, убивши морально, і народив би такого монстра, як і я, а вона б, у свою чергу, розтлівала б інших. Або Сибіла, побачивши справжнє моє єство, покінчила б життя самогубством.

10. Вирок суду (виступ судді).

Виступ судді

Уважно вислухавши усі „за” і „проти”, висловлені на адресу Доріана Грея, суд прийшов до висновку: відсутність життєвого досвіду, слабкість духу, невмисне протистояння спокусам, самозакоханість, важке дитинство – не можуть бути виправданням ніякому злочину, а тим більше вбивству.

Отже, буде справедливо визнати Доріана Грея винним у смерті Безіла Голуорда. Таким, як Доріан Грей, не місце в світі чистих і праведних, яким був Безіл. Людина без совісті і без душі не може існувати, її духовний світ потрібно формувати не сьогоденними розвагами, а вічними цінностями, тими нормами моралі, які продиктовані нам століттями. Багатство матеріальне і багатство душі – різні поняття, і не треба забувати, що душа

збагачується почуттям добра, краси, кохання, які несуть радість усім. Проте, красу потрібно вбачати у всьому, і сприймати її природно, а не як Доріан Грей – штучно.

Зверніть увагу на слова, що висвітлюють нашу проблему: „То заради чого потрібно жити? Заради добра, чи заради краси і насолоди?” І дамо однозначну відповідь – тільки заради добра. Добре вічне, бо існує разом з людьми, в їхніх душах, і буде існувати до тих пір, поки буде жити людство. Пригадуються слова відомої пісні: „Красу забирають роки, а добро – не заберуть”.

Людина тлінна, смертна, а справи її – вічні. І саме своїми справами вона і залишається в пам'яті нащадків. І девізом нашого життя повинні стати слова: „Людині бійся душу ошукати, бо раз як схибиш, то уже навіки”.

Ще в давні часи мудрі люди казали: „Яка користь людині, коли придбає весь світ, а самого себе занапастить”, – саме ці слова викарбувані в Біблії, яка є основою морально-етичних норм порядної людини.

На основі вище сказаного від імені закону Великої Британії і від імені всього людства ухвалено вирок: визнати Доріана Грея винним у скоєнні ряду злочинів проти людей. Позбавити Грея прав людини, виявивши до нього зневагу, презирство з боку суспільства строком на все життя.

V. Підсумок уроку

1. Соціологічне опитування (прийом „Мікрофон”).

- Чому ви віддаєте перевагу: життю для людей чи життю для себе? Аргументуйте свою думку.

2. Виступ репортерів (на сторінках газети).

Доріан Грей і краса

Чому цінують люди все красиве?

Чому для них важлива лиш краса?

А скільки гедоністів вже згубила

Краса, в якій диявола душа?

Скільком приреченим вона зламала долі.

Скількох звела краса на хибний шлях.

Вона, мов режисер, давала ролі,

Де насолода переходить в страх.

А потім над всіма ще й насміхалась,

Переглядаючи сценарії свої,

Де їй актори сліпо підкорялись

І тільки Грей зміг привласнити її.

З його красою їй. Ні, не зрівнятись.

Краса його – безмежний океан,

Запах бузку в задушливій кімнаті,

Такий п'янкий, мов польовий дурман.

Очі його, мов два чистих джерельця,

В яких навіки можна потонуть,

Лягти на дно і назавжди завмерти,

Нічого більш не бачити й не чуть.

Його вуста, мов пелюстки троянди,

Таких троянд не має жоден сад.

Вони налиті пристрастю й коханням.

О, як хотілось їх поцілувать!

У нього милі обриси обличчя,

У нього вії довгі та густі,

У нього брови, мов орлині крила,

І ніжне підборіддя юності.

А кучері, мов хвилі в позолоті,

Засліплюють все золотом ясним.

Яка ж це врода, Боже, яка врода!

Йому за тридцять, він все ж молодий.

Дивився він й не міг намилуватись:

„Який у дзеркалі прекрасний силует?!

Якби я міг навік таким зостатись,

Щоб постарів не я, а мій портрет...”

Його слова були, немов пророцтво,

Але краса його звела на згубний шлях.

Він, мов над прірвою. Лиш крок один неточний...

Та він ступив – і потонув в гріхах.

Скільки він горя причинив невинним,

Скільки з-за нього в кабаках повій.

Гріхи краси зростали безупинно,

Він не знаходив в цім провин своїх.

Відбились на портреті ці провини:

Лукава усмішка з'явилась на вустах,

На личку милому виднілися морщини

І тепла кров застигла у руках.

Обличчя ангела мінялось на потвору.

З кожним гріхом портрет ставав старим.

Та це портрет лиш, а лице героя

Було прекрасним, юним, молодим.

Коли він бачив ці жахливі зміни,

Все відчував: то радощі, то страх.

І закричав: „Це він у всьому винен!”

Ніж заблищав в диявольських руках.

Він ніж загнав в потвору на мольберті,

І пекельний крик луною йшов від стін.

У тій кімнаті темній на портреті

Прекрасна постать юнака без змін.

І щось страшне лежить біля картини,

Якийсь в глибоких зморшках мрець старий.

Такий потворний, ніби й не людина,

Чому він тут, звідкіль і хто такий?

О, Боже, це худе, кістляве тіло,

Яке і не примусиш обійнять!

Лице гидке, губи холодні й білі,

Які не хочеться вже палко цілувать.

Чому він цінував лише красиве?

Адже його згубила ця краса.

Вона в душі людини неможлива,

Коли живе диявола душа. Швидкі Тетяна і Таміла

3. Вирішення проблемного питання (метод „ланцюжок”).

Заради чого варто жити?

4. Заключне слово вчителя.

Таким чином, на прикладі життя Доріана Грея ми побачили, що коли орієнтиром краси стає лише зовнішня її оболонка, тілесна, і зовсім не враховується внутрішня її сутність, духовна, то це призводить до трагедії.

Як знайти справжню красу? Що повинно керувати людиною в пошуках і створенні краси? Звичайно ж, дух, часткою якого є совість, яку і намагався знищити Доріан Грей, не знаючи, що саме вона і може привести його до ідеалу. Отже, краса – у гармонії душі і тіла.

VI. Домашнє завдання (диференційоване)

10-12 балів. Написати твір-мініатюру „Молитва за душу Доріана Грея”;

7-9 балів. Виробити пам'ятку „Якими принципами слід керуватися, вибираючи собі друзів?”;

4-6 балів. Дати відповідь на запитання: „У чому, на вашу думку, полягає краса людини?”

Урок-реквием

Tess — Sat, 06 Apr 2013 03:00:55 GMT

$CUT$Тема: "Серебряный век русской поэзии».Трагические судьбы поэтов.

Цель: осмыслить трагическую судьбу писателей «серебряного века», совершенствовать умение выразительно читать стихотворения, создать условия для максимального раскрытия творческих способностей, воспитывать любовь к поэзии, эстетический вкус.

Тип урока: урок выразительного чтения.

Ход урока

І. Организационный момент.

ІІ. Мотивация учебной деятельности.Объявление темы и целей урока.

Учитель (зажигает свечу)

Я зажигаю свечу, смотрю в притихший класс.

Я всё понять хочу, что собирает нас?

Может быть, сила слов, мудрость и красота, магия новых стихов…

А может быть, просто мечта?

Класс затаился в тиши, слушая рифмы поэта.

Муза, нет, не спеши, дай рассказать об этом.

Пусть за окном дожди, слякоть, ветра, ненастье.

Наш огонёк свечи – маяк желанного счастья…

Сегодня наш урок - дань памяти Слову героям прошлого века – А.Ахматовой, Н. Гумилёву, М.Цветаевой, В.Маяковскому, А.Блоку, Б.Пастернаку. Сегодня мы зажигаем свечи памяти.

(слайды1-2)

Сегодня у нас театр поэзии. Мы – актёры, у каждого своя роль, кто-то играет роль литератороведа, кто-то – поэта. Перед нами задание – сыграть трагедию, рассказать нашим зрителям о сломанных судьбах поэтов Серебряного века так, чтобы закипела в серце слеза, чтобы чужое горе мы прочувствовали как своё, ибо через сострадание мы очищам свою душу.

Поэты Серебряного века писали в годы сталинского террора.

(презентация слайды 4-7)

Я сегодня прочитал за завтраком:

«Все права сохранены за автором».

Я в отместку тоже буду щедрым —

Все права сохранены за ветром,

За звездой, за Ноевым ковчегом,

За дождем, за прошлогодним снегом.

Автор с общественным весом,

Что за права ты отстаивал?

Право на пулю Дантеса

Или веревку Цветаевой?

Право на общую яму

Было дано Мандельштаму.

Право быть чистым и смелым,

Не отступаться от слов,

Право стоять под расстрелом,

Как Николай Гумилев.

Авторов только хватило б,

Ну, а права — как песок.

Право на пулю в затылок,

Право на пулю в висок.

Сколько тончайших оттенков!

Выбор отменный вполне:

Право на яму, на стенку,

Право на крюк на стене,

На приговор трибунала,

На эшафот, на тюрьму.

Право глядеть из подвала

Через решетки во тьму,

Право под стражей томиться,

Право испить клевету,

Право в особой больнице

Мучиться с кляпом во рту!

Вот они — все до единого,—

Авторы, ваши права:

Право на пулю Мартынова,

На Семичастных слова,

Право, как Блок, задохнуться.

Как Пастернак, умереть.

Эти права нам даются

И сохраняются впредь.

Все права сохранены за автором.

Будьте трижды прокляты слова!

Вот он, с подбородком к небу задранным,

По-есенински осуществил права.

Вот он, современниками съеденный,

У дивана расстелил газетины,

Револьвер рывком последним сгреб —

И пускает лежа пулю в лоб.

Вот он, удостоенный за книжку

Звания народного врага,

Валится под лагерною вышкой

Доходягой на снега.

Господи, пошли нам долю лучшую,

Только я прошу тебя сперва:

Не забудь отнять у нас при случае

Авторские страшные права.

ІІІ. Работа над темою урока. Сообщения учащихся.

Учитель. Александр Блок стоит первым в трагическом списке поэтов Серебряного века. (слайд 8)

Александр Блок. Его не преследовали, он не был в концлагере, но он умер, когда ему исполнилось лишь 41 год. Трезвая оценка революционной действительности, ее трагическое расхождение с представлениями Блока о «новом мире» вызвали у него глубокую душевную депрессию. Несмотря ни на что, Блок утверждал:

О, я хочу безумно жить,

Все сущее – увековечить,

Безличное – вочеловечить,

Несбывшееся – воплотить!

(ученик читает стихотворение Блока «О весна…» звучит музыка Шопена)

Учитель. Через три года после революции он умер. У Блока – цинга, припадки астмы, нервозное состояние. Надо было выхлопотать для него выезд в Финляндию. Но где и как лечить умирающего Блока должно было решать Политбюро ЦКВКП(б).

Е.Замятин писал: «Вчера в 10.30 умер Блок. Или вернее: убит пещерной нашей, скотской жизнью. Потому что его еще можно было спасти, если бы удалось вовремя увезти за границу.7 августа 1921 года такой же невероятный день, как тот – 1837 года, когда узнали: убит Пушкин». Но разрешение на выезд пришло через час после его смерти. Умер от канцелярской волокиты. Утверждают, что умер оттого, что хотел умереть, и от того «что уюта – нет, покоя – нет». (слайды 9-10)

Думали – человек! И умереть заставили. Умер теперь. Навек.

Плачьте о мертвом ангеле. Он на закате дня пел красоту вечернюю.

Три восковых огня треплются, суеверные.

Черный читает чтец, топчутся люди праздные…

- Мёртвый лежит певец и воскресенье празднует,

Други его – не тревожьте его! Слуги его – не тревожьте его!

Было так ясно на лике его: царство моё не от мира сего.

Николай Гумилев. (Слайды 11-12) Николай Гумилёв был арестован в августе 1921 года, его обвинили в подготовке контрреволюционного восстания в Петербурге. Обвинение не было подтверждено документами. Преступление Гумилёва было в том, что он не сообщил органам советской власти, что ему предлагали вступить в контрреволюционную офицерскую организацию. Суда не было, его расстреляли без суда и следствия. Алексей Николаевич Толстой писал: «Я не знаю подробностей его убийства, но, зная Гумилева,— знаю, что, стоя у стены, он не подарил палачам даже взгляда смятения и страха. Хмурая тень его, негодуя, отлетела от обезображенной, окровавленной, страстно любимой им Родины». Николай Гумилёв думал, что умрет в 53 года. Он развивал мысль, что смерть нужно заслужить. Но цифра 53 мистическим образом перевернулась, как в зеркале, т жизнь его трагически и несправедливо оборвалось у 35 лет.

(ученица читает стихотворение Гумилёва) (Слайд 13)

Учитель. В. Маяковский является одним из величайших поэтов XX века, поэтом трагической человеческой и поэтической судьбы. (Слайд 14-16)

Владимир Маяковский. Поэт всем сердцем любил людей. О своём гуманизме он удачно сказал: «Я бы всех в любви искупал своей». Несмотря на то, что он был признанным поэтом, глашатаем революции, Маяковский покончил жизнь самоубийством в 1930 году. Он несколько раз играл в рулетку, он не один год жил на грани между жизнью и смертью. Еще долго будут разгадывать тайну и причины гибели поэта, но мы можем уверенно сказать, что свечка любви не погасла.

Марина Цветаева. (слайд 17-18) Колесо истории не только перевернуло мир, но и проехалось по каждой отдельной судьбе. Душа Цветаевой раскололась напополам: одна осталась в Москве с детьми, вторая — бродила за мужем по полям гражданской войны, любила, страдала, истекала кровью. После разгрома белой армии Сергей Эфрон (муж Цветаевой) попадает в Чехословакию. В 1922 году Цветаева с дочерью переезжает в Прагу, чтобы быть всем вместе. Тоска по родине не дает покоя. В 1937 году возвращаются в Россию муж и дочь. А что же Марина?

Выпита, как с блюдца:

Донышко блестит!

Можно ли вернуться

В дом, который — срыт?

Предчувствие поэтессы не обмануло ее, но жить в разлуке с семьей не хотела. В июне 1939 года она приезжает с сыном в Москву, а в октябре 1939 года были арестованы муж и дочь. Впереди — война, эвакуация и самоубийство 31 августа 1941 года. Ей было 49 лет.

(ученица читает стихотворение Цветаевой )

Борис Пастернак. (Слайд 19) По сравнению с Гумилёвым, который был расстрелян в 35 лет, с Маяковским, который прожил лишь 37, а Цветаева — 49, Бориса Пастернака можно считать долгожителем. Он умер, когда ему было 70 лет. Но какие это были годы! Каким был XX век? веком атомной бомбы? Веком тоталитаризма? Духовного убожества ? «Да»,— прискорбно скажем мы, но с радостью можем добавить, что XX век — это век Пастернака. Судьбы поэтов, о которых сегодня шла речь, тесно переплетены со временем.

Поэт всегда у «вечности заложник, у времени в плену». Но больше всего все это утверждение подходит Пастернаку, который был распят на кресте времени, как Иисус, Гамлет XX века. В 1956 г. Пастернак окончил роман «Доктор Живаго». Тревожный роман о гибели русской интеллигенции, о потере духовности, о неугасимости огня свечи. В 1958 г.Пастернак был удостоен Нобелевской премии за этот роман. На родине это было расценено як предательство, а роман «Доктор Живаго» назвали антисоветским. Пастернака исключили из Союза писателей. Шеф КГБ Семичастный с трибуны съезда кричал на всю страну: «Если сравнить Пастернака со свинёй, то свинья не сделает того, что он сделал... Он нагадил там, где ел». В 1960 г. Пастернака не стало. В последний путь его провожали те, кто два года тому голосовал за исключение поэта.

(Ученица читает стихотворение Пастернака «Свеча») (Слайды 20-26)

Ученица – Ахматова. (Слайд 27) Я родилась 11 июня 1889 года под Одессой. Мой отец был в то время отставной инженер – механик флота. Годовалым ребёнком я была перевезена на север – в Царское Село. Там прожила до 16 лет. Каждое лето проводила под Севастополем, на берегу Стрелецкой бухты. Там я подружилась с морем. Самые сильные впечатления – древний Херсонес. Читать училась по азбуке Льва Толстого. Первое стихотворение написала, когда мне было 11 лет. Стихи начались для меня не с Пушкина и Лермонтова, а с Державина («На рождение порфирородного отрока» и Некрасова «Мороз, Красный нос»). Эти вещи знала наизусть моя мама. Училась в Царскосельской женской гимназии. Сначала плохо, потом гораздо лучше, но всегда неохотно. В 1905 году мои родители расстались, и мама с детьми уехала на юг. Мы целый год прожили в Евпатории. Последний класс проходила в Киеве, в Фундуклеевской гимназии, которую окончила в 1907 году. Я поступила на Юридический факультет Высших женских курсов в Киеве. Пока приходилось изучать историю права и латынь, я была довольна; когда же пошли чисто юридические науки, к занятиям я охладела.

Отечественная война 1941 года застала меня в Ленинграде. В конце сентября, уже во время блокады, я вылетела на самолёте в Москву.

До мая 1944 года жила в Ташкенте, где много и тяжело болела . В мае 1944 года прилетела в Москву, которая уже дышала воздухом победы. В июне вернулась в Ленинград. Страшный призрак города поразил меня и долго преследовал.

Учащиеся читают стихи А. Ахматовой. (Слайд 28)

Ученица. (Слайд 29-30) У Ахматовой в далёком 20-м был расстрелян первый муж – Николай Гумилёв. Четыре раза арестовывался сын – Лев Николаевич Гумилёв, четырнадцать лет провел в лагерях. Дважды арестовывался Николай Николаевич Пунин – второй муж Ахматовой, искусствовед, умерший в 53-м году в лагере под Воркутой. В 1935 году Борис Пастернак написал письмо Сталину, прося за арестованных мужа и сына Ахматовой. По странной случайности, именно по случайности, Пастернак уцелел, удержался в Советском Союзе, впрочем, как и Ахматова. « Кара, которой они подвергались, заключалась в их вынужденном молчании». И Анна Ахматова, и Борис Пастернак беспощадно и безосновательно клеймились как не достойные звания советского писателя.

Первое, достойное их таланта, признание произошло за границей. В 1958 году Пастернаку была присуждена Нобелевская премия по литературе, от которой он вынужден был отказаться.

В 1964 году Ахматовой была присуждена премия «Этна Таормино», а в 1965 – Оксфордский университет присвоил ей почетное звание - доктора университета.

Умер Борис Пастернак от тяжелой болезни в мае 1960 года, в возрасте 70 – ти лет.

Умерла Анна Ахматова от тяжелой болезни в марте 1966 года, в возрасте 76 лет.

Истинное призвание и преклонение пришли к обоим писателям после смерти.

Учитель. Поэты Серебряного века! А не потому ли и назван этот век серебряным, что звон голосов поэтов через толщу лет, месяцев, дней до сих пор до нас доносится, причем все громче и громче. Мы снова и снова задаем себе одни и те же вопросы: почему, неужели не могло быть иначе, кто виноват? И читаем: «Кто ж виноват в дьявольском обмане, в создании правового хаоса? Не будем искать виновных в стороне от самих себя, скажем горькую правду: все виноваты в этом преступлении, все и каждый…». Кровь, хаос и беспредел революционных лет и гражданской войны уничтожили духовную основу существования литературы. Непростой оказалась и послереволюционная биография большинства писателей. (Слайд 31)

Покинули родину:

Дмитрий Мережковский, Зинаида Гиппиус, Константин Бальмонт, Вячеслав Иванов, Иван Бунин, Александр Куприн, Иван Шмелёв, Евгений Замятин, Алексей Толстой, Игорь Северянин…

В годы "красного террора” и сталинщины были расстреляны или сосланы в лагеря и там погибли:

Николай Гумилёв, Осип Мандельштам, Николай Клюев.

Покончили жизнь самоубийством

Сергей Есенин, Владимир Маяковский, Марина Цветаева.

Почти все эти имена на долгие десятилетия были преданы забвению. ( Слайд 32)

Помните их имена, имена людей широкого кругозора, огромного интеллекта, людей с большим, горячим сердцем, с пылкими светлыми мечтами.

Помните их имена: М. Цветаева, А. Ахматова, О. Мандельштам, Н. Гумилев и сотни других имен, имен людей, которые в суровые несправедливые годы, сумели остаться сами собою, даже если многим из них пришлось сложить головы. Они остались на своей родине.

Вы заканчиваете школу. Многие из вас больше не соприкоснуться с литературой как с учебным предметом. Но мне хочется, чтобы вы всегда помнили своих духовных учителей – писателей и поэтов, и всегда с любовью читали их, учили наизусть полюбившиеся строки. Помните слова Блока: «В душе каждого человека есть клапан, открывающийся только поэзией». Пусть поэзия всегда побуждает вас к серьёзной и глубокой душевной работе, к стремлению стать выше и чище, добрее. Ибо по словам Гоголя, «благоухающими устами поэзии навеивается в души то, чего не дашь ей никакими нравоучениями».

Видео «Заповедь Р.Киплинга»

ІУ. Подведение итогов урока.

У. Домашнее задание. Сочинение-миниатюра «Свеча горела…» или «Послушайте!».

Данте

Tess — Sun, 31 Mar 2013 06:29:06 GMT

"$CUT$"Тема: «Божественна комедія»: подорож до Пекла
Мета: з’ясувати мету автора щодо створення I частини «Божественної комедії» «Пекло»; відтворити розташування грішників у колах пекла; переказувати уривки з прочитаної частини поеми; розвивати уміння відстоювати власну думку; виховувати прагнення бути праведною людиною.

Предмет поеми – людина, яка силою своєї волі,
за заслугу або через непослух,
зазнає справедливої відплати або кари.
Данте

Чи чув ти про Дантове "Пекло” колись,
Про грізні його терцини?
Кого засудить туди поет,
Той вже там і загине

\ Г.Гейне
ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку
Слово вчителя.
Ми зібралися тут, щоб відправитись у подорож у 14 століття. Для когось ця подорож може бути не зовсім зрозумілою, для деяких – захопливою, а для інших – навіть страшною. Сьогодні на уроці разом з великим італійським поетом ми спустимося в Пекло. (Запис у зошиті) Слайд 1. Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Божественна комедія»: подорож до Пекла. Ми повинні з’ясувати мету автора щодо створення I частини «Божественної комедії» «Пекло»; відтворити розташування грішників у колах пекла; розвиватимемо уміння відстоювати власну думку, подумаємо над таким важливим питанням, як треба прожити життя, щоб не потрапити в пекло.

ІII. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.
Слово вчителя.
З давніх –давен існує одна дивовижна легенда. Якось, коли навколо панувала тиша у браму одного монастиря гучно постукав блідий, змучений подорожній. Брязкіт заліза пролунав у гарячому повітрі. Воротар запитав, хто стукає і що йому треба. На це незнайомий відповів глухо і коротко «Миру!» Цим подорожнім був найвидатніший поет Італії Данте Аліг’єрі. Сьогодні великий італійський поет наш живий співбесідник.

• Рольова гра – інтерв’ю з Данте (слайд 2)

1. У якому місті ви народилися і жили?(Флоренція)
2. Чому ви називаєте себе "безвинним вигнанцем”?(Бо я не вбачав ніякої провини за собою)
3. Кому присвячена книга "Нове життя”?(Беатріче)
4. Який ваш улюблений твір та час його створення («Божественна комедія», 1307 р.)
5. Поясніть виникнення назви поеми(Я назвав свій витвір «Комедія», а епітетом «божественна» наділив поему мій перший біограф Боккачо)
6. Розкрийте особливості композиції своєї поеми (Поема складається з 3 частин. У кожній з них – 33 пісні. Частина «Пекло» вміщує ще 1 пісню, що є вступною до всього твору. Усього – 100 пісень)

Складання сенкану на тему «Данте»

Данте.
Пристрасний, геніальний.
Діє, хвилює, викриває.
Проводить із Пекла до Раю.
Сміливець.

Робота з епіграфами Слайд 3
Великий Данте так визначив головний предмет своєї поеми. (Читається епіграф, виділені слова закриті на дошці.)
• Як ви гадаєте, на думку Данте, чого повинна зазнавати людина за заслугу або через непослух?

(Відгадайте слова: ПІДВАЛТА (відплата) АКАР (кара)) Слайд 4.

• Які гріхи може мати людина?
• Чи бувають гріхи легкими та тяжкими?
• Чи слід людину карати за гріхи?

ІУ. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя
«Божественну комедію» не без підстав вважають енциклопедією середньовічного світогляду. Але в цьому світогляді поруч із застарілими уявленнями були й прогресивні риси, що відкривали народові перспективи не потойбічного райського життя, а земного, радісного та справедливого. Про задум твору Данте так писав у листі до Кангранде делла Скала, італійського вельможі при дворі якого він жив у вигнанні: «Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя». Письменник мріяв про духовне спасіння всього людства, тому й проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму. Письменник стверджував, що людина уже на землі повинна усвідомити своє становище, намагатися його поліпшити, звернувшись до прихованих сил у своїй душі. Данте вірив в здатність людини до духовного перетворення, а разом з тим і одухотворення всього життя.

2. Повідомлення літературознавців

1 літературознавець. Історія написання. Поему «Комедія» Данте писав 14 років, розпочав писати в 1290 році, переробив у 1313 році, а закінчив 1321 року. Твір написаний на тосканському діалекті. Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай), а стиль не «високий», а «середній». Згодом перший біограф Данте Джованні Боккаччо дав назву «Божественна комедія» "Divina Commedia". Слово «божественна» означає і високу оцінку твору, і те, що «твір про Бога та його оточення». Під такою назвою — «Божественна комедія» — твір був опублікований у 1555 р. у Венеції. Твір написаний італійською мовою, народною «vulgare», бо вона призначалася широкому загалу читачів, що могли й не володіти латиною.

2 літературознавець. Особливості сюжету. Основний сюжет твору складає подорож героя загробним світом. Поет уві сні (протягом Великоднього тижня 1300 року) мандрує по загробному християнському світу. Данте розповідає, що в середині життєвого шляху, тобто в 35 років, він заблукав у життєвому лісі. У супроводі Вергілія поет спочатку потрапляє до Пекла, потім - до Чистилища. до Раю його веде тінь Беатріче. У поемі автор спостерігає страждання грішників, вислуховує їхні пристрасні оповіді і розмовляє з ними («Пекло», «Чистилище»). В мандрівці по раю Данте змальовує блаженство праведників та красу Царства Небесного, яке постає перед ним у сліпучих променях божественного світла
«Божественна комедія» поділена на три частини: Пекло, Чистилище, Рай. Слайд 5. А кожна частина — на 33 пісні. Всього в поемі 100 пісень:
1 (вступ) + 33 («Пекло») + 33 («Чистилище») + 33 («Рай»).
Як математик Данте вичислив просторові параметри:
а) у «Пеклі» — 9 кіл; б) у «Чистилищі» — 2 передчистилища і 7 сходинок гори; в) у «Раю» — 9-небесних сфер.

3. Словникова робота Слайд 6.
Поема написана трирядковими строфами — терцинами. (Запис у зошиті)
Терцина (іт. terzina, від terra rima — третя рима) — строфа з трьох рядків
п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) у наступній строфі, завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Схема: аба бвв вгв гдг і т. д.

5. Символи у поемі Данте "Божественна комедія”»
Слово учителя.
- Тема Данте задумана як подорож потойбічним світом. Вона побудована на системі символів-образів, яким надається інший особливий смисл.
СЛАЙД № 7-8
- Наприклад, у першій пісні йдеться про те, що Данте заблукав у темному лісі, що символізує помилки та людські пороки.
СЛАЙД № 9
- Три звіри – лев, пантера та вовчиця - заступають дорогу поетові. Це символічні образи трьох гріхів: властолюбства, честолюбства та жадібності.
СЛАЙД№ 10
- На допомогу йому приходить незнайомець, який є духом його улюбленого письменника Вергілія. У поемі він символізує світську науку. Вергілій проводить Данте через Пекло та Чистилище, щоб прокласти йому шлях до спасіння душі.
СЛАЙД№ 11
- Далі - через Рай - Данте веде його кохана Беатріче. Її образ слугує символом богослов’я та релігійності.

6. Робота над схемою «Кола Пекла» Слайд 12-13
Головний герой поеми поет Данте починає свою подорож із темного, страшного лісу. На його шляху з’являються перешкоди — алегорії людських вад: леопард, лев і вовчиця. Беатріче посилає йому на допомогу улюбленого поета Вергілія, автора поеми «Енеїда». Він буде поруч із Данте протягом мандрівки по Пеклу. Поет спочатку навіть злякався, але зібрав рештки рішучості, і вони вирушили до брами. Слайд 14
«Крізь мене йдуть до міста мук, найтяжчих,
Крізь мене йдуть до мучень і заков,
Крізь мене йдуть між поколінь пропащих.

Суд правий вів творця моїх будов:
Звели мене Могуття, що все родить,
Найвища мудрість і Першолюбов.

Лиш після мене світ став брами зводить.
Ніщо не вічне, я ж на всі віки.
Лишайте сподівання всі, хто входить».

Поети ввійшли й побачили душі людей, які за життя не робили ні добра, ні зла.

1 коло Слайд 15
Перший круг пекла — лімб. Тут мешкають душі тих, хто не прийняв хрещення, але не здійснював зла. У їх числі і Вергилій. Славні мудреці і герої старовини не мучаться, але тужать, що ним як нехристианам немає місця в раю. Серед них Гомер, Сократ, Арістотель, Платон — їх доля тільки сумувати.

2 коло – Слайд 16
У другому колі були порушники шлюбної вірності. Мінос хвостом визначає місце грішника. Франческо да Ріміні розповіла історію свого кохання до Паоло. Серед тих грішників побачив Данте й Клеопатру і Єлену. У цьому колі "Пекла" грішники приречені на довічне кружляння у пекельному вихорі.

3 коло – Слайд 17-18
У крузі третьому лютує звіроподібний пес Цербер.
І Цербер, звір із вищиром потрійним,
На три собачі пащі валував
На люд, поглинутий болотом гнійним.
Тут валяються у бруді, під важкою зливою, душі тих, що грішили обжерливістю.

4 коло - Слайд 19
У четвертому крузі мучаться марнотратники і скупі. Серед скупих багато духовних осіб, у тому числі папи і кардинали. Цей круг охороняє велетня Плутос. Грішники, розділившись на два табори, котять один на одного величезні валуни з криками: — Навіщо марно копити? — Чи є толк в марнотратстві і марнотратстві? Загальне між ними те, що і у тих, і у інших головним сенсом життя були гроші.

5 коло – Слайд 20
У п'ятому крузі мучаться ті, хто був схильний до гріха гніву, а також ледачі, загрузлі у болотах Стигийской низини. Гнівливі постійно б'ються, пускаючи в хід нігті і зуби. Ті ж, хто усе життя маявся таємною злістю, задихаються в глибині смердючого болота

6 коло – Слайд 21
У шостому колі мучилися єретики. Усюди Данте бачить обійняті полум'ям гробниці, з яких доносяться стогони єретиків. Один з єретиків — Фарина-та, гордий і гордовитий гибеллин. І в пеклі він не припиняє політичних суперечок. «Твій рід — ворог мого»! — кричить він поетові.

7 коло – Слайд 22
Вхід до сьомого кола закривали три кентаври, які не давали душам вийти з киплячої кров’ю річки. Там були тирани й розбійники, в яких весь час влучали стрілами кентаври. В одному з поясів побачили самогубців, над якими знущаються навіть мертвяки. У сьомому крузі мучаться і лихварі. З їх ший звисають різноколірні гаманці з вишитими гербами.

8 коло – Слайд 23
У восьме коло поетам допоміг пробратися хвостатий Геріон. У десяти ровах цього кола можна було зустріти спокусників, зведениць, підлесників, повій. Їх били батогом, тримали в «калі зловонному». Пророчиці були там німі, скрючені. Злодіїв там кусали змії, а іноді відбувалися страшні метаморфози: змій ставав людиною, а якийсь злодій — змієм. Люди, що підбурювали інших, каралися важким мечем.

9 коло – Слайд 24
Дев'ятий круг пекла знаходиться біля центру земної кулі. Це крижане озеро, в яке вмерзнули ті, що зрадили своїх рідних, батьківщину, однодумців.. Страшна картина: крижана яма, в якій один мрець гризе череп іншому. У самому центрі землі знаходиться володар пекла Люцифер, що вмерзнув в лід, низверженный з небес. У Люцифера три пащі. З першої стирчить найстрашніший зрадник — Іуда, що зрадив Христа. У другій і третій знаходяться ті, що зрадили Цезаря Брут і Касій. Жахнувшись побаченим в пеклі, Вергилій і Данте піднялися на поверхню і побачили зірки.

7. Метод «Прес» Слайд 25
Висловіть свою думку
"Я вважаю розташування грішників у дантівському пеклі... (правильним -неправильним), тому що ...

8. «Мікрофон» Слайд 26
«Кого я б визволив із Пекла?» (із аргументацією).

9. Робота з текстом
Бесіда:
1. Що означають слова На півшляху свого земного світу... (Тривалість людського існування за часів Данте, як і тепер, вимірювалась сімдесятьма роками; отже, півшляху - 35 років)
2. Кого зустрів Данте у лісі?
31] І от, коли вже йшов я по підйому,
32] Збіг леопард, моторний та верткий,
33] І шерсть рябіла плямами на ньому.

43] Пора буяла навкруги квітнева,
44] Та я не вчув нічого, тільки ляк
45] Од вигляду уже близького лева.

49] Ще вийшла люта й зла вовчиця вивши, -
50] її неутоленна худорба
51] Примушує людей конать збіднівши.

3. Хто допомагає Данте ?
79] «Чи не Віргілій ти, чи не криниця
80] Широкоплинних мовних вод ясних? –

4. Що говорить Данте про те, як визначається померлим місце в пеклі?
4] Й страхітного Міноса вчув я гук;
5] Який при вході судить справедливо,
6] Хвостом указуючи розмір мук.

Мінос - обернутий у Дантовому Пеклі на біса - верховного суддю, який витками хвоста визначає міру покарання грішникам, міфічний справедливий цар о. Кріт.

5. Увагу Данте та Вергілія привернула пара тіней, що не відходили одна від одної Хто вони такі?
73] І я сказав: «Співцю, поговорити
74] Хотів би я із тінями двома,
75] Що вихор їх жене несамовитий».

Мова йде про тіні Франчески да Ріміні й Паоло Малатести, нерозлучні навіть у пеклі.
Франческа, дочка Гвідо да Полента, синьйора Равенни (П. XXVII, 40-42), була близько 1275 р. видана заміж за некрасивого і кривого Джанчотто Малатесту, батько якого був вождем рімінійських гвельфів. Коли Джанчотто дізнався, що вона полюбила його молодшого брата Паоло, то убив обох.

6. Що означають слова Франчески 138] Вже того дня більш не читали ми?
Натяк героїні на те, що вони обоє вбиті були її чоловіком.

7. Чому граф Уголіно опинився в 9 колі пекла?
85] Хоча граф Уголіно вмер немарне,
86] Бо, зрадивши тебе, він замки здав,

8. За що несе покарання Люцифер?
Колись найпрекрасніший з ангелів, він очолив їх бунт проти Бога і разом з ними був скинутий з неба в надра землі, в центр всесвіту. Перетворившись на потворного диявола, він став володарем Пекла. Так на світі виникло зло.

9. Хто карається у трьох пащах Люцифера?
55-56. А кожна з пащ... - У трьох пащах Люцифера караються ті, чий гріх, на думку Данте, жахливіший від усіх інших: зрадники величності Божої (Іуда) і величності людської (Брут і Кассій), тобто тих двох влад, які, згідно з доктриною поета, повинні спільно (в особі первосвященика і в особі імператора) вести людство до блаженства вічного і до блаженства земного.

10. Робота у группах Слайд 27
Завдання: переказати уривок із «Пекла» ланцюжком, висловити власне ставлення до героїв-грішників. Порівняти сучасне ставлення до таких гріхів із середньовічним.

Група № 1
Перекажіть пісню 1

Група № 2
Перекажіть епізод про Франческу та Паоло (пісня 5).

Група № 3
Перекажіть уривок про страждання Уголіно (пісня 32–33).

Перевірка завдання

Висновок. «Божественна комедія» — це велика алегорія людини, гріха й спокутування з релігійної та моральної точки зору. Тут відкривається падіння й відродження людини. Усяка людина носить всередині себе своє пекло й свій рай. Пекло — смерть душі, владарювання тіла, образ зла й пороку. Рай — образ добра й доброчесності, внутрішнього миру й щастя. Чистилище — перехід від одного стану в інший через каяття. Пантера, лев і вовчиця, які загороджують шлях до сонячного пагорба, зображують собою три найбільші вади людини, а саме: пристрасть, гордість і жадібність. У трьох цих вадах криється причина людської зіпсованості, як вважали у середні віки.

10. Слово вчителя.
Не залишає ця поема нікого байдужими. В Україні перший переклад «Божественної комедії» здійснив І. Франко у 1878 році. До цього твору звертались, перекладали Леся Українка, М. Рильський, М. Бажан, Д. Павличко, В.Коротич, Є. Дроб'язко. Російські композитори Сергій Рахманінов та Петро Чайковський створили оперу і симфонічну поему на сюжет 5 пісні. Ліна Костенко, українська поетеса, наша сучасниця, присвятила Д. Аліг'єрі вірш.

Під вечір виходить на вулицю він,
Флоренція плаче йому навздогін -
Ці сльози вже зайві. Минуло життя,
Йому вже в це місто нема вороття.
Флоренція плаче. Він звідси, він наш.
Колись прокляла і прогнала вона ж.

Одежа у нього з тонкого сукна,
На скронях його молода сивина.
Він тихо іде, він повільно іде.
У нього й чоло ще таке молоде.
Хто скаже про нього - старий він як світ?
Він - Данте. Йому тільки тисяча літ.

10. Тест (за змістом «Божественної комедії).

VІ. Домашнє завдання
Прочитати пісню 33 частини «Рай».

VІІ. Підсумки уроку

• «Мозковий штурм» Слайд 29
Подумай! Як прожити життя, щоб не потрапити до пекла?

• Перегляд відео Заповіді матері Терези
Сьогодні мені хочеться поділитися з вами заповідями матері Терези. Можливо, ви не вірите в Бога, але я впевнена, що кожен з вас знайде в кожній заповіді щось для себе.

• «Продовжте речення» Слайд 30

Сьогодні на уроці:
 я навчився...
 я замислився...
 я зрозумів...
 я відчув...

• Оцінювання.

І на пам'ять про наш урок хочу кожному з вас подарувати картку з висловлюванням А. Бахути:

Хто хоче світу – стань собою,
Хто хоче Бога – йди у храм,
Хто хоче друга – йди з юрбою.
Хто хоче істини – йди сам.

Візьміть ці слова як побажання бути Людьми.