Вже минуло|проходило| 12 років з тих пір, як|відколи| я вперше|уперше| переступила поріг класу й вимовила|виголошувала|: «Здрастуйте, діти! Мене звуть|кличуть| Тетяна Станіславівна. Я – ваш учитель».
Як це було давно і як недавно|нещодавно|.
З тих пір|відтоді| я почала|починала| жити на цьому величезному кораблі дитинства і юності, на якому вчителів|учителів| і учнів об'єднує співпраця|співробітництво| і співтворчість.
Хто ж для мене учень? Це особистість|особистість|, людина, з|із| якою хочеться спілкуватися, якого хочеться навчити тому, що знаєш ти сама. Це людина, яку я люблю|кохаю|, будь-якого: будь він відмінник або «середнячок». На уроці для кожного учня я прагну створити ситуацію успіху, адже успіх є|з'являється| стимулом розвитку особистості|особистості|.
Яким чином будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів? Сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності,розширення їхньої методичної палітри. Одним зі шляхів є впровадження в педагогічну практику інтерактивних методів. Використання інтерактивних методів - це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання . У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавляється комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.
У своїй діяльності використовую різні типи нестандартних уроків: урок-дослідження (композиції сюжету повісті О. де Бальзака «Гобсек», моральних проблем, піднятих у романах М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита», А.Камю «Чума», п’єсі Б.Брехта «Галілео Галілей»), урок пошуку істини (наприклад, «У чому сенс людського життя?» (трагедія Й.В.Гете «Фауст»), урок-віртуальна подорож (на «п’яному кораблі» А.Рембо, історична подорож до Еллади), урок-літературна екскурсія (віртуальне створення музею письменника, заочна екскурсія до будинку-музею А.П.Чехова у Ялті), уроки-панорами, конференції («Срібне століття» російської поезії; Модерністська проза на початку ХХ століття; Друга світова війна у дзеркалі літератури), уроки-презентації (доби Відродження, Середньовіччя, Просвітництва, Романтизму і т.п.), урок-суд (над головним героєм роману Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара» Родіоном Раскольниковим, героєм роману Стендаля «Червоне і чорне» Жульєном Сорелем), урок-літературно-музичний салон (за творчістю Сергія Єсеніна, Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої), дебати («Чи можливе добро без зла, а зло - без добра? (за романом М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита», трагедією Гете «Фауст»); «Грегор Замза – людина чи комаха?»(за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»).
У практиці своєї роботи використовую інтелектуальні ігри: криптограми, кросворди, вікторини, ребуси, чайнворди.
Інтерактивні методи та прийоми навчання, які я використовую на уроках:
- - мозковий штурм (за романом Стендаля «Червоне і чорне»: Як ви гадаєте, ті життєві сходинки, якими рухався Жульєн, були шляхом угору чи вниз? Де він припустився помилки? Що ви можете сказати на захист героя? Чи здатний Жульєн на щирі почуття? Чи можна вважати фінал роману моральною перемогою головного героя? Що стало причиною протистояння Жульєна і суспільства?);
- - “Займи позицію: засуджую, виправдовую” Родіона Раскольникова (Ф.М.Достоєвський «Злочин і кара»), Жульєна Сореля (Стендаль «Червоне і чорне»);
- обговорення іншого фіналу твору (наприклад, « Уявіть, що Грегор Замза не помер. Яким би було його подальше життя?» (Ф.Кафка «Перевтілення»),;
- - “мікрофон”, “метод ПРЕС”, «гранування, ”акваріум”;
- - написання сенканів (невеличких творів-характеристик героїв, явищ, які пишуться за певною схемою);
- - складання логічно-опорних схем, конспектів, порівняльних таблиць;
- виконання вправ «Виправ помилку», «Незакінчене речення»,
«Асоціативний диктант».
Види та форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним предметом, активізують розумову діяльність учнів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте «Я».
|
