|
1) після м'яких приголосних д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: тінь, молодь, ґедзь, сіль, суть, загальний, близько, восьмий, боротьба;
2) після м'яких приголосних усередині складу перед о: трьох, льон, сьогодні, сьомий, чотирьох;
3) у суфіксах -ськ(о, ий), -зьк(о, ий), -цьк(о, ий), -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:Військо, сільський, близько, близький, хвацька, дивацький, людськість, тоненько, сторононька, тонесенький, гарнісінький, малюсінький;
4) після м'якого приголосного лперед приголосним: вільний, польський, сільський.
За винятком груп -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: футболка — футболці, спілка — спілці, спілчанський;
5) у родовому відмінку множини іменників жіночого й середнього роду на -н, -нн(я), -ц(я, е):їдалень, друкарень, крамниць, дільниць, матриць, працівниць, колгоспниць, рахівниць, залізниць, знань, вмінь, місць, сердець або серць;
6) у дієсловах на -ться, а також у дієслівних формах дійсного, наказового способу: будується, робиться, роблять; будьте, станьте, зробіть, напишіть, накресліть.
|
1) після р у кінці складу або слова:перевірте, договір, секретар, тепер, інженер, тренер, Харків;
2) після губних приголосних б, п, в, м, ф: дріб, короп, кров, верф і після шиплячих ж, ч, ш, щ: піч, наріжте, дишеш, кущ;
3) після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий), -ств(о) :кінчик, тонший, банщик, інженер, громадянський, громадянство, селянство;
4) після м'яких приголосних, крімл, якщо за ним ідуть інші м'які приголосні:кінцівка, ланцюг, радість, кузня, свято, цвях;
5) після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): держално, ціпилно;
6) між подовженими м'якими приголосними:життя, каміння, ллється, буття, знаряддя;
7) у прізвищах після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: Федченко, Безбатченко, Панченко, Радчук, Федчишин, Грінчишин;
8) після ц у кінці слів іншомовного походження: шприц, палац, кварц та ін.
|
