Історична основа твору

Бувши студентом медицини, ходив на Краківський вокзал, де заробітчани чекали своєї черги на потяг, який відвозив їх до моря. У листі до О. Кобилянської письменник пише про свої почуття: „Через Краків переїжджають наші емігранти. Йду щовечора, аби їх здибати... Виджу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває, виджу, як хитаються, як падають, як їх пхають на залізниці і везуть, як дерево на опал. Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку“. В іншому листі до О. Кобилянської він зізнався: „Для мене нині емігрант, що летить світом, як брудна мандрівна птаха, отставша від громади,— і біль, і поезія“.

Отже, написати про трагедію українця-емігранта В. Стефаник вважав обов'язком громадянина та письменника.

Прочитавши „Камінний хрест“, О. Кобилянська писала: „Між слова ваші там тиснулися великі сльози. Страшно сильно пишете. Ви, гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша, котру не можна забути... Плакала-м, та й вже“.

Перегляд екранізованого твору (реж. Л. Осика)

https://www.youtube.com/watch?v=dF8TCnXKaaI

ЗАВДАННЯ

Дослідити, які символічні образи використав В. Стефаник у новелі. Підготувати власне висловлювання: „У чому трагедія образу Івана Дідуха“.