Тема. Джек Лондон «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації. Мета: поглибити знання учнів про творчість Джека Лондона, допомогти зрозуміти зміст твору, сильний характер головного героя; розвивати навички аналізу художнього тексту та уміння висловлювати власну точку зору; виховувати любов до життя, уміння боротись за своє життя, навчити виживати в екстремальних ситуаціях.
ХІД УРОКУ
Людину, яка не здається, перемогти не можна. Е.Хемінгуей
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. «Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди». «Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю». Про що вони думали? Що згадували? На що сподівалися? Можливо, вони згадували, як важко, крупинку за крупинкою довгими місяцями , а, може, і роками видовбували золото на берегах стрімких і холодних північних річок Аляски? А, може, вони уявляли , як повернуться з мішечками , набитими зернистим золотом-піском і самородками, на батьківщину, у Каліфорнію , і заживуть у достатку? Можливо….
Але шлях додому був тривалий, важкий і небезпечний. Та вони обов’язково його подолають. Двоє чоловіків миля за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей…. Природа – дуже сильний суперник людини, перемогти її не просто!
Якою має бути людина, яка відважиться вступити у двобій із суворою природою північного краю, і що допоможе їй перемогти?
Я запрошую обговорити це питання на теоретичному занятті у Школі виживання, де я у ролі досвідченого тренера, а ви у ролі здібних і кмітливих вихованців цієї школи аналізуватимемо оповідання Джека Лондона «Любов до життя».
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Тема нашого заняття «Сильний людський характер в екстремальній ситуації». Розглянувши конкретну історію, ми створимо 6 основних правил поведінки людини в екстремальній ситуації, які допоможуть їй вижити. А в кінці уроку дасте відповідь Хемінгуею, чи погоджуєтесь ви з його думкою: «Людину, яка не здається, перемогти не можна».
ІV. Актуалізація опорних знань. Перевірка засвоєння змісту оповідання «Любов до життя» / метод «Порушена послідовність»/ .
Завдання: розташувати пункти плану відповідно змісту твору. 1. «Зрада Біла» 2. «Боротьба з голодом» 3. «Поєдинок з вовком» 4. «Зустріч з ведмедем» 5. «Фінал життя Білла» 6. «На китобійному судні»
- Який епізод з твору справив на вас найбільше враження? Чим саме було викликане ваше хвилювання?
Сюжетний ланцюжок Головний герой разом зі своїм товаришем відправився на пошуки золота. - По дорозі назад у них закінчилися запаси їжі і патрони. – Безіменний герой, переходячи через струмок, підвернув ногу. - Білл не допоміг, кинув його і пішов далі один. – Безіменний герой, пересилюючи біль, пішов слідами свого товариша. - Декілька днів він йшов по потрібній дорозі. Але сил залишалося все менше і менше. Він постійно думав про їжу. Йому зустрічалися олені, але він не міг їх убити — не було патронів. Одного разу він трохи не упіймав куріпку голими руками, але вона вирвалася; залишивши тільки у нього в руці три пера. З кожною новою невдачею він все більше і більше падав духом, але потім знаходив в собі сили продовжити шлях. Він живився усім, що попадеться: болотяними ягодами, цибулинами очерету. Усім, що хоч якось могло допомогти йому вижити. Кілька разів йому вдалося упіймати маленьких піскарів. - Одного разу йому зустрівся ведмідь. Страх того, що звір задере його, надав йому сили. Він встав з ножем в руках, подивився ведмедеві прямо в очі і заричав на нього. І той не торкнув його. - Незважаючи на усі муки, він продовжував боротися за своє життя. – Зустріч з вовком. - Герой рятується: після дуелі з вовком він доповзає до річки, де його підбирає китобійне судно.
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
• Поясніть слово «екстремальний».
Словникова робота. Екстремальний (франц.) – дуже значний, надзвичайний за своїм виявом, силою, величиною.
Завдання Доведіть, що ситуація, в яку потрапив герой оповідання Джека Лондона «Любов до життя», була екстремальною. (Зрада товариша, ушкоджена нога, відсутність продуктів харчування, відсутність патронів, небезпечний і довгий шлях).
Слово учителя Ми знайомимося з героями оповідання у момент зради одного з них. Білл залишає товариша, який підвернув ногу, і з цього моменту герої долають шлях через північну пустелю самостійно. Ми дуже мало знаємо, як ішов зрадник Білл. Це можна лише уявляти. Але ми знаємо одне напевно: Білл ішов дорогою смерті. Ми оберемо з вами дорогу життя і пройдемо нею разом з безіменним героєм, щоб навчитися у нього таємницям виживання. А потім спробуємо скласти формули «перемоги героя» та «поразки Білла». Чи можна сказати, що з самого початку героя супроводжує одне прагнення – вижити? Але щоб вижити, він повинен був боротися і перемагати. З’ясуємо цей момент і створимо робочу схему.
Робота з текстом оповідання. Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах» (в зошиті)
Боротьба зі страхом самотності
• Чому після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно подолати північну пустелю неможливо). «Він присів навпочіпки посеред мутного струмка, немов безкрайня пустеля тиснула його своєю незламною силою, пригнічувала своїм страшним спокоєм. Він затремтів, як у лихоманці, і його рушниця з плескотом впала в воду. Це змусило його схаменутися. Він пересилив свій страх, зібрався з духом і, опустивши руку у воду, намацав рушницю, потім пересунув тюк ближче до лівого плеча, щоб тяжкість менше тиснула на хвору ногу, і повільно і обережно пішов до берега, морщачись від болю».
• Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була досить тяжкою, без набоїв? (Рушниця – це надія на врятування). • Доведіть, що надія рятує героя від відчаю і допомагає перемогти.
«Залишившись один, він не збився зі шляху. Він знав, що ще трохи - і він підійде до того місця, де сухі смереки та ялини, низенькі й хирляві, оточують маленьке озеро Тітчіннічілі, що на місцевій мові означає: "Країна Патичків ". А в озеро впадає струмок, і вода в ньому не каламутна. По берегах струмка росте очерет - це він добре пам'ятав, - але дерев там немає, і він піде вгору по струмку до самого вододілу. Від вододілу починається інший струмок, що тече на захід; він спуститься по ньому до річки Диз і там знайде свою схованку під перевернутим човником, заваленим каменями. У схованці заховані патрони, гачки і волосіні для вудок і маленька мережа - все потрібне для того, щоб здобувати собі прожиток. А ще там є борошно - правда, небагато, і шматок грудинки, і боби. Білл почекає його там, і вони удвох спустяться по річці Діз до Великого Ведмежого озера, а потім переправляться через озеро і підуть на південь, все на південь, - а зима буде наздоганяти їх, і бистрину в річці затягне льодом, і дні стануть холодніше, - на південь, до якої-небудь факторії Гудзонової затоки, де ростуть високі, потужні дерева і де скільки хочеш їжі. Ось про що думав подорожній з трудом пробираючись вперед. Але як не важко було йому йти, ще важче було запевнити себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля схованки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, - залишалося тільки лягти на землю і померти.»
ВИСНОВОК. Правило № 1. Не втрачай надію!
Боротьба з холодом • Розкажіть, як герой беріг свої сірники. «Ще не стемніло, і в сутінковому світлі він став нишпорити серед каміння, збираючи клаптики сухого моху. Набравши цілий оберемок, він розвів багаття - тліюче, димне багаття – і поставив на нього казанок з водою. Він розпакував тюк і перш за все порахував, скільки у нього сірників. Їх було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перераховував три рази. Він розділив їх на три купки і кожну загорнув у пергамент; один згорток він поклав у порожній кисет, інший - за підкладку зношеної шапки, а третій - за пазуху. Коли він виконав все це, йому раптом стало страшно; він розгорнув всі три згортки і знову перерахував. Сірників було як і раніше шістдесят сім». • Що значить вогонь для мандрівника? (Це можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води, багаття – це порятунок від хижих звірів).
ВИСНОВОК. Правило № 2. Зберігати вогонь!
Боротьба з голодом «Нога у нього отерпнула, він став кульгати сильніше, але ця біль нічого не значила в порівнянні з болем у шлунку. Голод мучив його нестерпно. Біль все гризла та гризла його, і він вже не розумів, у яку сторону треба йти, щоб дістатися до країни Патичків».
• Як бореться герой із голодом? (Шукає і їсть болотяні ягоди, намагається упіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі, їсть цибулинки рогозу. «Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю». Пізніше висмокчує та гризе кістки молодого оленя). • Як у пошуках їжі проявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не відступає, не опускає руки, добивається свого) • Чому він примушує себе їсти навіть тоді, коли не відчуває гострого почуття голоду? (Чоловік усвідомлював: щоб вижити, треба їсти.)
ВИСНОВОК. Правило № 3. Щоб вижити, треба їсти.
Боротьба з хижими звірами У природі існує такий закон: виживає сильніший. Людина – частина природи. • Як цей закон розкривається у творі? • З якими хижими звірами зустрічається герой? • Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте.
«Він випростався на весь зріст як можна солідніше, вихопив ніж і подивився ведмедеві прямо в очі. Звір незграбно ступив уперед, піднявся на диби і загарчав. Якби чоловік кинувся бігти, ведмідь погнався б за ним. Але людина не рушила з місця, осмілівши від страху, вона теж загарчала, люто, як дикий звір, виражаючи цим страх, який нерозривно пов'язаний з життям і тісно сплітається з його найглибшими. коренями. Ведмідь одступив убік, погрозливо гарчав, в переляку перед цією таємничою істотою, яка стояла прямо і не боялося його».
• Чому вовки обминали його? («Вовки по двоє і по троє знай перебігали йому дорогу. Але вони не підходили близько. Їх було не так багато; крім того, вони звикли полювати за оленями, які не чинили їм опір, а ця дивна тварина ходила на двох лапах, і либонь, дряпається і кусається»). • Чому хижі звірі сприймали героя як «дивну», «загадкову» істоту, яка буде дряпатись і кусатись? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу). • Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).
ВИСНОВОК. Правило № 4. Не показувати страх перед хижими звірами. Не тікати! Людина сильніша за хижого звіра!
Боротьба з самим собою.
Як ви думаєте, герою просто було відмовитись від золота, яке він з такою впертістю ніс? Чи відразу він це зробив? Зачитайте.
«Ще одна ніч, і на ранок, напоумившись нарешті, він розв'язав ремінець, стягуючий шкіряний мішечок. З нього жовтою цівкою посипався великий золотий пісок і самородки. Він розділив золото навпіл, одну половину сховав на видному здалеку виступі скелі, загорнувши в шматок ковдри, а іншу всипав назад в мішок». «До полудня він зовсім вибився з сил. Він знову розділив золото, цього разу просто висипавши половину на землю. До вечора він викинув і іншу половину, залишивши собі тільки обривок ковдри, бляшане відерце й рушницю».
• Чи можна вважати відмову героя від золота проявом його сили? (Торбинка із золотом – це надзвичайно цінна річ, вона здобута тяжкою та тривалою працею. В ній була, можливо, його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото – це великі можливості для людини. Відмовитись від золота могла лише сильна людина).
• Торбинка із золотом «була невелика..., та важила 15 фунтів – це приблизно 7 кг. Чому герой викинув золото і залишив «решту речей», а не навпаки? Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр? (Ці речі для героя мають більшу цінність, ніж золото. Вони можуть допомогти йому зберегти життя).
ВИСНОВОК. Правило № 5. Найбільша цінність людини – життя. Відмовся від усього, що заважає боротися!
Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті
Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте епізод зустрічі героя з кістками Білла.
Після полудня він натрапив на слід. Це був слід іншого чоловіка, який не йшов, а плентався навкарачки. Він подумав, що це, можливо, слід Білла, але подумав мляво і байдуже. Йому було все одно. По суті, він перестав будь-що почувати і хвилюватися. Він вже не відчував. болю. Шлунок і нерви немов дрімали. Однак життя, ще жевріло в ньому, гнало його вперед. Він дуже втомився, але життя в ньому не хотіло гинути; й тому, що воно не хотіла гинути, чоловік все ще їв болотяні ягоди й пічкурів,пив окріп і стежив за хворим вовком, не спускаючи з нього очей. Він ішов слідом іншого чоловіка, того, який тягнувся навкарачки, і скоро побачив кінець його шляху: обгризені кістки на мокрому моху, що зберіг сліди вовчих лап. Він побачив туго набитий мішечок з оленячої шкіри - такий же, який був у нього, - розірваний гострими зубами. Він підняв цей мішечок, хоча його ослаблі пальці не в силах були утримати таку тяжкість. Білл не кинув його до кінця. Ха-ха! Він ще посміється над Біллом. Він залишиться живий і візьме мішечок на корабель, який стоїть посеред відблискуючого моря. Він засміявся хрипким, страшним сміхом, схожим на каркання ворона, і хворий вовк вторив йому, понуро підвиваючи. Людина одразу замовкла. Як же він буде сміятися над Біллом, якщо це Білл, якщо ці біло-рожеві, чисті кістки - все, що залишилося від Білла? Він відвернувся. Так, Білл його кинув, але він не візьме золота і не стане смоктати кістки Білла. А Білл став би, будь Білл на його місці, розмірковував він, тягнучись далі.
• Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав золото). • Доведіть, що втративши все, герой зберіг дві найголовніші речі: силу духу, яка не скорялася смерті, і людську сутність. (Сила духу: не здавався, чіплявсі за життя, напівживий повз до корабля, переміг хворого вовка. Людська сутність: «Так, Білл його кинув, але він не візьме золота і не стане смоктати кістки Білла. А Білл став би, будь Білл на його місці, розмірковував він, тягнучись далі» Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, бо не втрачає людської сутності). • Який вчинок Білла свідчить про те, що він втратив людську сутність? (Залишив друга у біді). • Заради чого він пішов на зраду? (Щоб врятуватися самому і зберегти золото).
Так, Білл поставив на перше місце золото і програв.
ВИСНОВОК. Правило № 6. Бережи людську сутність!
Підсумок заняття в «Школі виживання»
• Звертання до епіграфа: Людину, яка не здається, перемогти не можна. Е.Хемінгуей
• Чи переміг герой?
Складання формул «перемоги героя» та «поразки Білла»
Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу. Поразка Білла = «звіряча» сутність + любов до золота + слабкість духу.
Висновок. Людина як істота наділена свідомістю, мусить не піддаватися тиску обставин, знаходити вихід із будь-якого, навіть найскрутнішого становища, тому що життя цього варте.
V. Підсумок уроку.
Бесіда: • Які якості характеру не дали героєві загинути? (Сміливість, упертість, сила духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя)
«Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею».
• Чому, на вашу думку, автор не дав імені своєму героєві? (Він утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання, людства, яке у двобої з природою відстоює своє право на існування) • Який із варіантів перекладу оповідання – «Жага до життя» чи «Любов до життя»? – здається вам таким, що більш влучно розкриває головну думку твору? (Любов – внутрішній духовний потяг до чого чи до кого-небудь. Жага – надзвичайно сильне бажання, пристрасне прагнення, почуття).
Слово вчителя. Послухаємо пісню Володимира Висоцького «Пісня про друга». Слухаючи пісню, ви повинні подумати над такими запитаннями: - Як ця пісня перегукується з твором? - Про які два шляхи говорить Висоцький?
Мікрофон o Сьогодні на уроці я зрозумів… o Мені було цікаво дізнатися… o Я навчився… o Я хотів би…
Заключне слово вчителя: У житті будь-хто може опинитися у екстремальній ситуації, коли знаходишся на межі життя і смерті. І тоді головне знайти у собі сили вистояти і перемогти, як це зробив головний герой оповідання Джека Лондона «Жага до життя».
Закінчити урок я хочу цитатою з оповідання : «Життя-дивна річ … Чому в нас така жага до життя? Адже життя - це гра , з якої людина ніколи не виходила переможцем. Жити – це означає тяжко страждати , поки не підкрадеться до нас старість, - і тоді ми опускаємо руки на холодний попіл остиглих вогнищ. Жити важко, але ми любимо життя й ненавидимо смерть…. »
VІ. Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання. Завдання на вибір: 1) Підготувати усну відповідь на питання «Чого я навчився у героя оповідання Дж. Лондона «Любов до життя»? 2) Скласти сенкани на тему «Життя», «Безіменний герой». 3) Написати твір–есе «Думки вовка або Білла в останні хвилини життя».
Використані джерела:
Джек Лондон “Любов до життя” І.Хроменко “Що врятувало безіменного героя від неминучої смерті?” А.В.Хорошилова Усі уроки зарубіжної літератури, 6 кл. В.П.Тіторенко “Джек Лондон «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації”. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. http://images.yandex.ua
