Тема: Добро і зло в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Образи Воланда та його почту. Мета: Зробити спробу зрозуміти авторський задум, виявити роль і значення образу Воланда і його почту, розвивати уміння узагальнювати і аналізувати опрацьований матеріал, виховувати почуття справедливості, порядність, бажання боротися зі злом
…так кто ж ты, наконец? – Я – часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо. Гёте. «Фауст»
Хід уроку
І. Організаційний момент. /Слайд 1/ ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. В усі часи філософи, поети прагнули розпізнати зло, дізнатись, чому воно існує. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії, допомагає осягнути також і художня література. Поет Юрій Левітанський писав: /слайд 2/
Каждый выбирает для себя Женщину, религию, дорогу; Дьяволу служить или пророку — Каждый выбирает для себя. Каждый выбирает по себе Слово для любви и для молитвы; Шпагу для дуэли, меч для битвы Каждый выбирает по себе. Каждый выбирает по себе Щит и латы, посох и заплаты; Меру окончательной расплаты Каждый выбирает по себе
Наш світ немов розділений на дві половини: в одній живе добро, а в іншій панує зло. Неодноразово вони вступали у двобій, і наша Земля як стихія абсурдного, ненормального існування перетворювалася на пекло.У кожного з нас є свій власний вибір. Звідси і одвічне прагнення людини до добра, яке завжди перемагало зло у міфах, казках, легендах, а у житті... І тому проблема співіснування добра і зла хвилювала, хвилює і, з впевненістю можна сказати, буде хвилювати людство у майбутньому. Співвідношення Добра і Зла з'ясовується Булгаковим на найвищому художньому рівні, і тому його роман «Майстер і Маргарита» не залишає байдужим жодного читача.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Тема нашого сьогоднішнього уроку «Добро і зло в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Образи Воланда та його почту». Роман Булгакова складається з 32 глав й епілогу. 15 глав I частини роману – це зображення зла. Воно має свої кульмінаційні прояви. Їх ми проаналізуємо на уроці для того, щоб зрозуміти позицію самого автора. Слайд 3
Запис теми уроку в зошиті.
Звернімо увагу на епіграф: Слайд 4 …так кто ж ты, наконец? – Я – часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо. Гёте. «Фауст» Як відомо, це уривок із "Фауста" Ґете: ґетівський диявол сперечається з Богом, утверджуючи свою важливу роль спокусника у світобудові. Мовляв, людина була і буде завжди грішною, і я доведу недосконалість людської природи. Цю лінію, проектуючи на сучасність, розвиває і М. Булгаков.
ІУ. Актуалізація опорних знань.
1. «Мозковий штурм»:
• Який жанр твору? (У романі є риси детективного, історичного, філософського, психологічного, любовного роману). • Назвіть проблеми, порушені Булгаковим у романі ( свобода і насильство; сенс буття людини; добро і зло; кохання, хабарництво, пияцтво, нечесність, боягузтво, прагнення людей до легкої наживи; призначення особистості та вибір її позиції) • У чому ви вбачаєте особливості композиції роману «Майстер і Маргарита»? (Роман в романі – роман про долю Майстра і роман про Понтія Пілата) • Які світі представлені в цьому романі? Назвіть представників цих світів. («Московський світ» - Іван Бездомний, Берліоз, Майстер, Маргарита, Римський, Варенуха та інший; Біблійний світ постає в історіях про Ієшуа, Понтія Пілата, Левія Матвія, Іуду та ін. Космічний світ – Воланд та його почет)
Піднімаючи проблему добра і зла, Булгаков спирається на певні традиції зображення «дияволіади» у художній літературі.
2. Прийом «Завдання експертної групи» Виступ учениці - літературознавця: «Зображення дияволіади у світовій літературі» (учні шукали паралелі зображення) • Спираючись на «Божественну комедію» Данте, Булгаков використовує прийом подорожі, яку у нього здійснює Воланд і його почет з викривальною місією. Пекельні кола в «Майстері і Маргариті» - це різні боки суспільної системи та людських вад. • Як і Гофман у «Золотому горнятку», Булгаков змальовує фантастичне перетворення простору і часу (на прикладі квартири № 50), проголошує: кожному дано по вірі його. • Використовуючи мотиви «Фауста» Гете, Булгаков показує зіткнення людини і диявола. • Як і Достоєвський , розглядає мотив «вседозволеності» - якщо немає Бога, значить немає і диявола, тобто немає ні пекла, ні раю, отже, все дозволено: писати доноси , брехати, красти, арештовувати безвинних людей. Булгаков розвиває тему суспільного божевілля. • Фантастика Булгакова ( пригоди Воланда, політ Маргарити та інше ) перегукується із фантастичною стихією гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки», петербурзьких повістей. Це один із способів показати справжню сутність людей і суспільства, геніальні передбачення письменником жахливих перетворень у суспільстві.
IV. Опрацювання теми уроку
Слово учителя. Боротьба добра і зла - центральна тема у романі Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Якщо звернутися лише до змісту роману, не заглиблюючись у суть, хто є основний образом Зла? Так, це дійсно Воланд. Слайд 5. Спробуємо з’ясувати, яка ж природа образу Воланда. Романний Воланд – це диявол, сатана, князь темряви, уособлення зла. Ім’я взяв із "Фауста" Гете. Так називає себе сам Мефістофель: "Дворянин Воланд идет!" Слайд 6
Перегляд відео № 1 Гімн Воланда
1) Робота з текстом. • Давайте пригадаємо, як з’являється Воланд у романі, підтвердіть відповідь текстом. Слайд 7 • Яка погода стояла на дворі і яка пора року? ( Весна, травень, спека, захід сонця) "Был тот час, когда уж, кажется, и сил не было дышать. Солнце, раскалив Москву, в сухом тумане валилось куда-то за Садовое кольцо. Напившись абрикосовой воды, они уселись на скамейке лицом к пруду. В это время появился первый человек в аллее". • Звернемось до портрету Воланда: "Росту он был не маленького и не громадного, а просто высокого. Что касается зубов, то с левой стороны у него были платиновые коронки, а справой золотые. Он был в дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях. Серый берет он лихо заломил на ухо, под мышкой нес трость с черным набалдашником в виде головы пуделя. По виду - лет сорока с лишним. Рот какой-то кривой. Выбрит гладко. Брюнет. Правый глаз черный, левый почему-то зеленый. Брови черные, но одна выше другой. Словом - иностранец." Створюючи портрет Воланда Булгаков використовує прийом парцеляція.
2) Словникова робота. Слайд 8 Запис у зошиті Парцеляція (лат. рarticula — частка) стилістичний прийом, суть якого полягає в членнуванні речення на інтонаційно-смислові частини і виділенні їх, щоб звернути на них увагу читача чи співрозмовника.
3) Характеристика Воланда..
• З якою метою Воланд приїздить до Москви?
Берліозу він повідомляє, що прибув, щоб вивчити знайдені рукописи Геберта аврілакського (чорнокнижника Х ст..) прибыл, чтобы изучить найденные рукописи Геберта Аврилакского (чернокнижника десятого века). Співробітникам Театру Варьете – виступити з сеансом черної магії. Буфетнику Сокову - просто хотів побачити москвичів в массі, а найзручніше це зробити в театрі. Маргариті - провести бал весняного повного місяця.
Який висновок можна зробити із цього всього?
Висновок. Воланд багатоликий, яким і має бути диявол, одягає різні маски. Він прибув подивитися, як змінилися люди за 300 років, і відновити справедливість.
Слово вчителя. Розкрити образ Воланда допоможуть допоможуть певні символи й мотиви. Мотив знань. Слайд 9 Він володіє інформацією про кожного жителя планети, нині що живе або давно померлим, здатний дізнатись майбутнє і зазирнути у минуле, може читати думки. Але не в цьому його сила. Це лише інструменти. Він вивчає суть добра й зла. Він спостерігає як змінюється людина з плином часу. "Ну что же, люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было: Человечество любит деньги, из чего бы они не были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или золота. Ну, легкомысленны, ну что ж и милосердие иногда стучится в их сердца: обыкновенные люди:в общем: напоминают прежних: квартирный вопрос только испортил их." Такий висновок Воланда про москвичів 30-х років. Мотив пам’яті. Слайд 10 Сам він багато знає і пам’ятає, але ніхто не може пригадати ні його зовнішність, ні його ім’я. Символ місяця. Слайд 11. Протягом всього роману Воланда супроводжує місяць. Місяць розтавив все на свої місця і надав кожному те, що він заслуговує. Масонскі символи. Масонство – таємна организація. Звернімо увагу на портсигар Воланда, ось його опис: "Он громадных размеров, червонного золота, и на крышке его при открывании сверкнул синим и белым огнем бриллиантовый треугольник." Трикутник, перевернутий верхом вниз, у масонстві є символом сатани. Слайд 12.
4) Характеристика почту Воланда. Воланд з’являється у Москві не один, а в оточенні почту, що незвично для традиційного втілення для даного персонажа в літературі. Адже зазвичай сатана, постає сам по собі, без спільників.
• Хто належить до почту Воланда ( Азазелло, Коров’єв-фагот, кіт Бегемот, Гелла) Слайд 13
Коров'єв- лицар , що володіє чорною магією, аферист. Слайд 14. Насправді він темно - фіолетовий лицар Фагот . Одного разу невдало склавши каламбур про світло і темряву, був покараний; змушений служити Воланду. Підручний Воланда тільки за потребою одягає різні маски - личини: п'яниця, спритний шахрай, проноза - перекладач при знаменитому іноземцеві та ін. Зло, яке втілене в ньому, - брехня, що відрізняє його від інших підданих Воланда. Лише в останньому польоті Коров'єв-Фагот стає тим, хто він є насправді - «лицарем з похмурим ніколи не усміхненим обличчям», не гірше свого пана, що знає ціну людських слабостей і чеснот.
Азазелло поєднує в романі здатність до зваблювання і до вбивства. Слайд 15. Але головна функція Азазелло в романі пов'язана з насильством: викидає Стьопу Лиходеева з Москви до Ялти, вбиває з револьвера барона Майгеля, повертає Маргариті подарунок Воланда та інші. Азазелло - винахідник: він дарує Маргариті свій чарівний крем, який робить героїню не тільки невидимою і здатної літати, а й наділяє її відьомською красою. Наприкінці роману він постає перед читачем у своєму справжньому обличчі: «Сбоку летел, блистая сталью доспехов, Азазелло. Луна изменило и его лицо. Исчез бесследно нелепый безобразный клык, и кривоглазие оказалось фальшивым. Оба глаза были одинаковы, пустые и черные, а лицо белое и холодное. Теперь Азазелло летел в своём настоящем виде, как демон безводной пустыни, демон-убийца».
Бегемот - кіт - перевертень і улюблений блазень Воланда, слайд 16 , мабуть, найбільш кумедний і запам'ятовується з почту . Це чорний кіт величезних розмірів, так як саме чорні коти за традицією пов'язані з нечистою силою. Перестрілка Бегемота з детективами в квартирі № 50, його шаховий поєдинок у Воландом, змагання у стрільбі з Азазелло та інші - все це гумористичні сценки , дуже смішні, побутові , в якійсь мірі знімають гостроту життєвих, моральних і філософських проблем , які роман ставить перед читачем. В останньому польоті перевтілюється і цей веселун , хоча не втрачає своєї основної функції: «Ночь оторвала и пушистый хвост у Бегемота, содрала с него шерсть и расшвыряла её клочьями по болотам. Тот, кто был котом, потешавшим князя тьмы, теперь оказался худеньким юношей, демоном-пажом, лучшим шутом, какой существовал когда-либо в мире».
Гелла - жінка-вампір Слайд 17: «Служанку мою Геллу рекомендую. Расторопна, понятлива и нет такой услуги, которая она не сумела бы оказать». Зеленоока красуня вільно переміщається по повітрю, знаходячи схожість з відьмою. Вона з Воландом завжди: у квартирі № 50, в театрі Вар'єте, на великому балу. Її немає тільки в останньому польоті Воланда. Цьому є два пояснення: вампіри - це нижчий розряд нечистої сили; Геллі ні в кого перетворюватися в останньому польоті, «коли ніч викрила всі обмани», вона завжди перебуває в своєму справжньому образі.
Слайд 18. 5) Перегляд фрагменту № 2 «Воланд и его свита в Варьете» Евристична бесіда
• Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? (Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу») • Які риси людей при цьому виявилися? • Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні нещастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? (Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хвилин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байдужість та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.) • Кого, як і за що покарали Воланд і його почет? (Директора вар’єте Степана Лиходєєва викидають із Москви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «…Взагалі вони, — доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині, — останнім часомстрашенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінками,використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм доручено. Начальству замилюють очі. — Машину даремно ганяє службову! — наябедничав і кіт».
Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, як і в Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільненням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко» — завідувача грибозаготівельним пунктом.
Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили й Никанору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлився на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з видовищ, типовим бюрократам і неробам.
Фінансовому директорові вар’єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Воланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смикається.
На буфетника вар’єте, який торгував несвіжою рибою, Воланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише одна — перша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.
Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття. Чому так? Берліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цього не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Івана Бездомного.)
Висновок. Свита Воланда уособлює собою зло, але в кожному з них воно представлено своєрідно. Різний і характер і призначення кожного з них. Висловлення Воланда про те, що саме на тлі добра можна побачити зло, що добро без зла нічого не варто, пояснює їх вчинки тим, що Добро і Зло - речі нероздільні. Фрагмент № 3 «Воланд и Левий Матвей»
V. Підведення підсумків
1. Узагальнююча бесіда:
• Воланд - Сатана, він небезпечний, його повинні були б пізнавати. Чому ніхто, крім Майстра і Маргарити, не пізнав його ? Воланд прибув для того, щоб пізнавали не його, а « тих» - бездарів, доносчиків, хабарників - тобто зло, яке повинно бути покаране. І лише Майстер і Маргарита - чисті, благородні, порядні — були єдиними, хто готовий був до духовного подвигу, самозречення, до сприйняття дива кохання, дива творчості.
• Чому Воланд у Булгакова зображений настільки привабливо? Добро чи зло несе він? Воланд величний, мудрий, неначебто справедливий. Але таким ворог роду людського і має здаватися, щоб привертати серця людей і губити тих смертних, що повірили йому.
• Чи змінилося б що-небудь якби Воланд появився в наші дні у вашому селищі? Які недоліки він би викрив? • Чому в Москву приходить не Ієшуа, а Воланд? Звідки він прибув? (з Вічності) Тому що не небеса сходять на землю до людей, а кращі із кращих людей піднімаються на небо. А в пеклі, в тому числі і земному, спокон віків править бал сатана. • Яка ж роль Воланда в романі?
Висновок. Зображуючи прихід диявола на землю, автор хоче нам показати, що там, де люди забувають про Христа, настає царство Сатани. Але Воланд у романі виступає як добра сила. Йому не потрібно вже навіть зваблювати людей, земне пекло жахливіше за біблійне, тому навіть Диявол тут добрий. Він зневажає земні пристрасті і земних мешканців, показує їхнє справжнє обличчя. Але спасіння, на думку письменника, повинно прийти не від диявола чи якоїсь іншої сили. Спасіння повинна здійснити сама людина. Воланд, проникаючи у серце кожного, відплачує людині згідно її діяннями. Виявляється, він - то вічне зло, яке необхідно для встановлення існування на землі добра і вічної справедливості, тепер стають зрозумілими слова епіграфу до нашого уроку. Добро неможливе без зла, вони завжди поруч, саме завдяки цим героям відроджується правда, хоча часом їх справедливість буває дуже жорстокою. Воланд - виконавець «брудної роботи», робить те, що не може робити Бог. За Булгаковим, Бог повинен прощати людей , а Сатана, встановлюючи справедливість, карати . Під час останнього польоту героїв падають все покриви, і оголюються добро і зло. Персонажі постають у своєї істинної сутності. (див. фрагмент № 4). Космос - ось звідки беруть початок і Воланд зі своєю свитою, і Бог , якого зустрічають герої під час польоту , і сама людина, в душі якого завжди будуть боротися добро і зло, страх і співчуття , жорстокість і милосердя .
2. Оцінювання учнів.
3. Заключне слово вчителя. Добро и зло – поняття вічні й нероздільні, і поки живі дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним. М.А. Булгаков хотів показати нам, що межа між добром і злом дійсно мала. Нам необхідно побачити серед завуальованого під добро зло. Викрити це зло.
Слайд 18 Где есть Христос – там будет и Иуда. А где Иуда – там всегда кресты. Зло не исправит никакое чудо За исключением чуда – доброты. Пока жестокость не забудут люди, Земля не станет колыбелью роз. Из века в век так было и так будет Добро и Зло, Иуда и Христос.
Вчитель: Бережіть себе і своїх близьких. Здійснюйте добрі і безкорисливі вчинки. Будьте чесні з оточуючими, а головне самі з собою! VI. Домашнє завдання. Дібрати цитати, що характеризують Майстра й Маргариту.
Джерела: 1. Б.М. Сарнов «Каждому – по его вере. О романе М.Булгакова «Мастер и Маргарита». 2. М.Булгаков «Мастер и Маргарита» 3. Ковбасенко Ю. І. Світова література: Підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (академічний рівень, профільний рівень). 4. Наумова Л.М., Образ Воланда и его свиты в романе М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита" 5. Паращищ В.В. Усі уроки світової літератури. 11 кл. (академічний рівень) 6. http://www.kinopoisk.ru/picture/394501/ 7. фрагменти з фільму «Майстер і Маргарита» (режисер: Володимир Бортко) 8. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
